Поради психолога, як навчитися бути щасливою на самоті

Тому що інколи єдина людина, яка тобі справді потрібна, — ти сама

Іноді люди прагнуть вступати в стосунки, безперервно перебувати поруч із кимось, аби тільки не лишатися наодинці із собою. Це досить деструктивна історія. Адже в ній, по-перше, неможливо побудувати дійсно якісні взаємини. А по-друге, людина постійно тікає. Тікає від самотності. Бо самотність здається їй чимось нестерпним. Насправді ж самотність може бути комфортною. Аби прийти до цього усвідомлення, варто зробити всього декілька кроків. Яких саме — розповідає психологиня та експертка COSMOPOLITAN Україна Олена Шершньова.

ПОЗНАЙОМСЯ ІЗ СОБОЮ

Буває так, що людина абсолютно не знає себе. Не розуміє, чого насправді хоче. Не відчуває, що їй дійсно цікаво. Адже із самого дитинства живе чужими бажаннями, вказівками, баченнями. Спочатку носить одяг, який до вподоби мамі. Потім вступає до вишу, який схвалюють батьки. Далі ходить на фільми, які подобаються партнерові, і запитує його в ресторані: «Як думаєш, що мені замовити?».

Не дивно, що, опинившись на самоті, така людина відчує себе, м’яко кажучи, розгублено. Якщо ти впізнала в цьому описі себе, то, певно, настав час познайомитися із собою. Уяви, що тобі більше не потрібно відповідати чиїмсь очікуванням, задовольняти чиїсь бажання, наслідувати когось. Що б ти тоді робила? Де працювала б? Як розважалася б? Чим себе радувала б? Що нового спробувала б? Де побувала б? На що наважилася б? Згадай, що ти — важлива і твої бажання — теж важливі.

@nico.potur

ВІЗЬМИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Ще одна причина страху самотності — інфантильність. Людину, яка перебуває в дитячій позиції, самотність доводить до паніки — і це зрозуміло. Адже для дитини лишитися без мами — це, без перебільшень, рівноцінно загибелі. Приблизно те саме відчуває доросла жінка з емоційним інтелектом маленької дівчинки. І навіть може озвучувати партнерові думки на кшталт: «Я без тебе не зможу жити».

Та на відміну від маляти, яке дійсно не зможе жити, бо неспроможне самостійно ні поїсти, ні зігрітися, ні захистити себе, доросла людина цілком здатна подбати про свої потреби. Ось із цього і варто починати. Для того аби вийти з дитячої позиції та стати до дорослої — візьми на себе відповідальність. За своє життя, свої рішення, свою безпеку, свій добробут, свої емоції. Ніхто не мусить дбати про тебе, адже все, що тобі необхідно, ти можеш дати собі самостійно.

Спершу це може видатися важким, чи обтяжливим, чи взагалі нереальним. Але я запевняю: коли спробуєш — відчуєш у собі таку силу, таку свободу рішень та дій, що потім не схочеш від неї відмовлятися.

@nico.potur

ПОМІЧАЙ, ЩО ТИ ВЖЕ НЕ САМОТНЯ

При слові «самотність» люди уявляють мало не безлюдний острів. Де вони не мають до кого озватися і живуть лише надією, що з’явиться бодай якийсь П’ятниця. Насправді ж наша «самотність», як правило, проходить під дзвінки та есемески, скавчання та муркотіння. Часом — узагалі під освідчення та компліменти. Та навіть у найаскетичнішому варіанті — під побажання «хорошого дня».

І це вже дає нам підстави не вважати себе «самотніми». Прямо зараз назви, а краще запиши імена тих, хто тебе любить, хто про тебе турбується, тобі пише, хто телефонує або просто тичеться у тебе мокрим носом. І ти ще досі боїшся самотності?

Експертка COSMOPOLITAN Україна: Олена Шершньова