Щорічний check-up організму: рекомендації сімейної лікарки

Обстеження, які варто проходити регулярно

Уважне та усвідомлене ставлення до свого фізичного і ментального здоровʼя — глобальна і, безумовно, позитивна світова тенденція. Проте вкрай важливо дослухатися до рекомендацій свого лікаря і довіряти в першу чергу фахівцям, що працюють на засадах доказової медицини: з урахуванням сучасних міжнародних протоколів лікування, наукових досліджень і доведено ефективних методів. Призначення самим собі обстежень без попередньої консультації з терапевтом — це потенційний ризик витратити час, кошти й зусилля на непотрібні дослідження замість того, щоб спрямувати ці ресурси на ті види діагностики або процедури, що справді можуть бути необхідними в конкретному випадку. 

Сімейна лікарка Тетяна Кабакова допомогла нам розібратися, що входить до обовʼязкового щорічного чекапу. Вона зазначає: «До повномасштабної війни багато пацієнтів щороку або раз на декілька років приділяли увагу своєму здоров’ю та проходили профілактичні обстеження. Але більшість людей замість того, щоб звернутися до сімейного лікаря і попередньо обговорити, які саме обстеження треба пройти, одразу йшли до приватних лабораторій та медичних центрів і витрачали по декілька тисяч гривень на пакети аналізів за акційною ціною, більшість із яких були непотрібними. Дуже прикро бачити, як на прийом приходить людина із цілою пачкою результатів дорогих обстежень, а якогось справді потрібного дослідження немає, і треба знову відправляти людину до лабораторії. У тому числі з огляду на подібний досвід зараз, під час війни, багато людей відкладають профілактичні огляди через брак коштів. Нижче я наводжу список тих обстежень, які слід проходити щорічно всім, і список тих, які робляться лише за показами. Але остаточний перелік процедур кожен має узгоджувати зі своїм лікарем, враховуючи анамнез життя!».

Обовʼязкові візити:

• консультація із сімейним лікарем, який оцінює стан пацієнта і скеровує його для подальших обстежень;
• огляд гінеколога, до якого входять кольпоскопія, ПАП-тести й ультразвукове дослідження органів малого таза;
• для чоловіків, старших за 40 років, — огляд уролога.

Щорічна інструментальна діагностика:

• вимірювання пульсу та артеріального тиску (АТ); 
• вимірювання окружності талії;
• анкетування щодо ризику туберкульозу і для груп ризику — флюорографія;
• ультразвукове дослідження молочних залоз — до 40 років;
• мамографія (рентгенологічне дослідження молочних залоз) — після 40 років 1 раз на 2 роки;
• скринінг колоректального раку (колоноскопія й аналіз калу на приховану кров) — після 40 років;
• остеоденситометрія (рентгенологічний метод визначення щільності кісток) — після 65 років або за показаннями жінкам після 40 років.

Щорічна лабораторна діагностика:

• загальний аналіз крові (ЗАК);
• загальний аналіз сечі (ЗАС);
• експрес-тест на ВІЛ;
• експрес-тест на гепатити B і С;
• ліпідограма — після 40 років;
• глюкоза крові — після 40 років.

Поширені дослідження, які варто проводити за показаннями:

• феритин (не здається без потреби, бо якщо в загальному аналізі крові виявлено ознаки анемії, то крім феритину потрібно перевірити і деякі інші показники);
• тиреотропний гормон (ТТГ), якщо є підозри на порушення функції щитоподібної залози, і тиреоїдна панель (досліджується, якщо є відхилення на УЗД щитоподібної залози або у рівні ТТГ);
• печінкові та ниркові проби (якщо наявні супутні хвороби, зміни на УЗД, відповідні скарги);
• ревмопроби, в тому числі — С-реактивний білок;
• 25-гідроксівітамін D;
• електрокардіограма (ЕКГ);
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (печінки, підшлункової залози) та нирок;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Бажаємо міцного здоровʼя і доброго самопочуття!