Книжкові покупки грудня від авторки Telegram-каналу «Начитана» Олександри Скребцової

Поповнення твоєї книжкової полиці

Вітаємо у новому випуску рубрики «Книжкові покупки місяця», куди ми запрошуємо тих, хто не уявляє свого життя без літератури. Героїнею нашого грудневого випуску стала Олександра Скребцова — авторка книжкового Telegram-каналу «Начитана» та книжкова експертка.

«Грудень — місяць, коли здається, що час пришвидшується, ніби хтось натиснув кнопку перемотування. І все ж серед цього хаосу є маленький ритуал, який допомагає зупинитися й вдихнути, — вибір нових книг. Мій вибір грудня — історії, які хочеться взяти із собою в наступний рік або принаймні провести з ними кілька довгих зимових вечорів. Список амбітний і, скоріше за все, я не встигну прочитати їх усі до кінця року, але кожна з історій уже стала маленькою обіцянкою собі», — каже Олександра.

«2666», РОБЕРТО БОЛАНЬО 

Це той роман, який я давно відкладала через його розмір і серйозність. Але зараз здається, що настав час для історії, яка випробовує твою увагу й витримку. П’ять переплетених сюжетів — про зниклого письменника, серійні вбивства та нескінченну боротьбу зі злом. Це не просто книга, а майже містична подорож у темний бік людської природи. Якщо вже входити в зиму — то із чимось таким потужним.

«ІМ’Я РОЗИ», УМБЕРТО ЕКО

Перечитати улюблений роман улюбленого письменника — це як подарунок собі на Різдво. Ця книга ніби старовинний замок з безліччю прихованих дверей. Вона починається як детективна історія про вбивства в монастирі, але швидко перетворюється на складний інтелектуальний лабіринт, де філософські роздуми переплітаються з біблійними загадками.

«ВАЙНСБУРҐ, ОГАЙО», ШЕРВУД АНДЕРСОН

Це збірка історій про маленьке американське містечко, де кожен житель — окрема новела. Читати історії Андерсона ніби зазирати у вікна старого будинку, коли за шторами відбуваються найінтимніші життєві драми. Письменник, без якого, можливо, Фолкнер так і не отримав би Нобелівську премію.

«КОПЕНГАГЕНСЬКА ТРИЛОГІЯ», ТУВЕ ДІТЛЕВСЕН

Ця книга — про жорстокість і красу реального життя. Дітлевсен пише про своє дитинство, юність і дорослі роки в Копенгагені так відверто, що часом важко читати. Але в цьому й сила її прози — нагадати, що мистецтво може бути сирим, часом нестерпним, але таким необхідним. Іноді найкраще, що можна зробити в зимовий вечір, — це зануритися в історію, яка не прикрашає життя, а показує його таким, яким воно є.

«ДЕВ’ЯТИЙ ДІМ», ЛІ БАРДУҐО

Хотіла перечитати «Таємну історію» Донни Тартт, натомість натрапила на підлітковий роман Лі Бардуґо про університет, де панують окультні товариства й темні ритуали. Авторка створює похмурий, загадковий світ, де магія вимагає крові, а виживання — безжальності.