«Шість унікальних всесвітів, зібраних під одним дахом»: чому варто відвідати виставку сучасних українських митців «Шість вимірів» у Києві

Важлива мистецька подія осені

З 31 жовтня по 1 грудня 2024 року Музей української діаспори спільно з Pyslar Art Gallery презентують виставку сучасних українських мистців «Шість вимірів».

Шість художників — шість унікальних всесвітів, зібраних під одним дахом. Чи готові відвідувачі винести з музейних стін у свою буденність шість призм їхнього світосприйняття? Чи готові разом з митцями поринути у рефлексії щодо того, чим для них є творчість в умовах буремних реалій?

Можливо, це рятівна нитка, яка допомагає зшивати розірване серце в найважчі часи. Можливо, це світло, яке стає тільки потужнішим, коли ним ділишся, і коли його підхоплюють інші. Чи сюрреалістичні звірі, які зійшли на полотна напряму зі снів, і які не можуть бути на одній стіні, бо вони з різних світів?

Можливо, творчість — це терапія, сповнена мрій про світле майбутнє, чи, навпаки, ретроспектива пережитого досвіду, коли старі замальовки перероджуються, даючи життя новим художнім потокам. Для когось творчість — духовний дім, фундаментом якого є небайдужість.

Учасники та учасниці проєкту

Лілія Небера, художниця з культурологічною освітою. У своїй практиці досліджує сни та підсвідоме. Через символи переосмислює дійсність, перетворюючи соціальні та культурні питання на сюрреалістичні образи. Працює з живописом, керамікою та цифровим мистецтвом. Живе і працює в Одесі. Брала участь у виставках в Україні, США, Ірландії та Польщі. Публікувалась у декількох артбуках та міжнародних глянцевих виданнях.

Akelina, мисткиня родом з Буковини. У своїй практиці надихається орнаментами декоративно-ужиткового мистецтва, осмислюючи дійсність та соціальну проблематику крізь призму історії та власного досвіду. Працює в різних напрямках: живопис, графіка, колаж, кераміка, вуличне та цифрове мистецтво. Роботи мисткині натхненні декоративним народним мистецтвом: розписами хат, ткацтвом та вишивкою. В мінливій і непередбачуваній реальності мисткиня звертається до символів, які незмінні протягом століть. Полотна, що нагадують килими, якими колись прикрашали стіни, торкаються тем, що хвилюють сьогоднішнє суспільство: пропаганди, впливу колоніального минулого, і, найголовніше, про необхідність єдності.

Олена Зарецька, художниця, кураторка, керівниця Благодійної організації «Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького». Через свою творчість художниця висвітлює проживання досвіду материнства, рефлексії щодо подій, які відбуваються в Україні, переосмислення творчого доробку українських художників минулого. Олена працює з аквареллю, лінерами й тушшю, змішаними техніками, паперовим колажем та відео. В колажах, які можна буде побачити на виставці, Олена рефлексує щодо останніх 8 років життя.

«8 років під час війни, яку я не хотіла бачити, доки вона не проникла в мій комфортний світ, — ділиться роздумами мисткиня. — Епідемії, локдауни, блекаути — малювання квітів мінялося начерками Маріуполя по фото, бо з натури вже не намалюєш. 8 років, в які життя перевернулось декілька разів, але з кожним обертом все більше ставало моїм. 8 років, коли народилось і оновлене світосприйняття. Рожеві окуляри розбито: біль виходить на поверхню, а миті щастя — лише миті, але дуже яскраві».

Олена Сагун, мисткиня з Києва, у творчості якої тісно переплітаються різні жанри та прояви мистецтва: ботанічний живопис, графіка, декоративні розписи акрилом та гуашшю, ручна вишивка та текстильний колаж. В експонованій на виставці серії робіт Олена рефлексує на тему творчості як рятівної нитки, що в найжахливіші дні допомагає зшивати розірване на шматки серце та мотивує продовжувати жити — шити — своє майбутнє.

Слава Каас родом з м. Южне Одеської області. У творчості досліджує теми небайдужості, вираження своїх емоцій, цікавиться світовим культурним спадком. Надихається природою та її циклічністю, швидкоплинністю часу та смертю. Картини Слави знайшли свій дім у приватних колекціях в Україні, Туреччині, Польщі, Німеччині, Нідерландах, Бельгії і Сполучених Штатах Америки. Слава з честю згадує, що деякі з картин зберігаються в Южненському міському музеї та Художньому музеї Херсона.

Бона, військова медикиня 3ОШБ, яка публічно не розкриває свого імені та обличчя. Бона не створює картин на військову тематику, адже для неї біль та жорстокість — це будні. Картини, написані біля лінії зіткнення, сфокусовані на мріях про майбутнє та мирне, тихе життя. Вони нагадують, що попри найжорстокіші кадри сьогодення, майбутнє є, і воно світле, адже в нього вірять та за нього борються українські військові, медики та волонтери.

Кураторка виставки: Богдана Пислар

Локація: Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40Б)

Тривалість виставки: з 31 жовтня по 1 грудня 2024 року