Вбивча краса: 5 фільмів з вайбом культової кінострічки 90-х «Шоугьолз»

Кінострічки, що перегукуються з легендарним фільмом Пола Верговена і демонструють, що за яскравим світлом слави та краси завжди ховається моторошна тінь


опубліковано: 7 жовтня 2024

Реклама

Фільм «Шоугьолз» (1995) Пола Верговена, який наступного року відзначатиме 30-річчя, назавжди залишив слід у кіноісторії своїм відвертим зображенням шоубізнесу, зловживання владою, експлуатації та гламуру на межі абсурду. І хоча спочатку ця стрічка отримала розгромні відгуки преси й зібрала рекордний урожай «Золотих малин» — включно з «антинагородою» десятиліття за найгірший фільм 90-х, згодом вона стала справді культовою.

І режисер Пол Верговен, автор найвідвертішого еротичного трилера тієї епохи «Основний інстинкт», це, певно, передбачав. Адже він став першим режисером-номінантом в історії, який особисто був присутній на церемонії «Золотої малини» і сміливо вийшов на сцену за цією «антинагородою», ніби кажучи всім: «Я зняв кіно, яке запам’ятається надовго, і мені немає чого соромитися!».

Певною мірою Верговен діяв так само, як героїня його фільму — амбітна й неймовірно самовпевнена молода танцівниця, що прагне вирватися з дешевих стрип-клубів на сцену найбільшого шоу Лас-Вегасу та конкурує за місце зірки цього шоу зі старшою та не менш амбітною колегою. Фільм «Шоугьолз» визначив нову естетику в жанрі, що поєднує красиву картинку, безжальну жіночу конкуренцію, зраду та вічний пошук успіху за будь-яку ціну. Деякі сучасні фільми перейняли цей вайб «вбивчої краси» та показали свою версію темного світу слави.

Ми пропонуємо тобі 5 кінострічок, що перегукуються з атмосферою «Шоугьолз» і демонструють, що за яскравим світлом слави та краси завжди ховається моторошна тінь.

«Субстанція»

Найсвіжіший фільм цієї добірки, прем’єра якого відбулася навесні у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю, де «Субстанція» режисерки Каролі Фаржа отримала приз за найкращий сценарій та 13-хвилинні овації після показу.

Стрічка виходить в український прокат уже 10 жовтня, і це — must-see фільм одразу з декількох причин. По-перше, «Субстанція» — тріумфальне повернення у велике кіно легенди 90-х Демі Мур. А по-друге, цей сатиричний горор-трилер зачіпає цілу купу питань, тригерних для переважної більшості жінок: взаємозв’язок між зовнішнім виглядом і соціальним успіхом та відчуттям самоцінності, ейджизм, залежність від б’юті-процедур тощо.

За сюжетом Елізабет Спаркл (Демі Мур) — суперзірка та володарка «Оскара» — веде популярне фітнес-шоу, та в якийсь момент продюсери вирішують її позбутися та знайти молодшу заміну. І тоді в житті Елізабет з’являється «Субстанція» — загадковий препарат для реплікації клітин, що створює кращу версію людини. Так народжується прекрасна Сью (Маргарет Кволлі): молодша, гарніша, досконаліша... І наслідки цього стають непередбачуваними.

Як і в «Шоугьолз», у «Субстанції» важливою є тема жорсткої конкуренції в шоубізнесі між двома жінками — молодшою та старшою. Ось тільки тут це фактично одна й та сама жінка, що робить боротьбу ще більш напруженою та психологічно заплутаною.

«Чорний лебідь»

Психологічний трилер Даррена Аронофскі розповідає про Ніну (Наталі Портман) — балерину, котра готується до головної ролі у постановці «Лебедине озеро». Глибоке занурення в персонажа Чорного лебедя змушує її поступово втрачати зв’язок з реальністю. Чорно-білий контраст образів Ніни та її спочатку подруги, а потім суперниці Лілі (Міла Куніс) підсилює атмосферу божевілля, постійної конкуренції та жертв, на які здатні піти жінки заради успіху.

До речі, Наталі Портман і самій довелося піти на жертви заради цієї ролі: зокрема — сильно схуднути, а також подейкують, що під час знімань акторка травмувала ребра та мала струс мозку. Утім, ці жертви були недаремні: «Чорний лебідь» приніс Портман «Оскар» за найкращу жіночу роль.

Як і «Шоугьолз», «Чорний лебідь» розкриває внутрішню боротьбу жінок у жорстокому світі шоубізнесу, де успіх і краса коштують надто дорого, а психологічна трансформація героїні є ключовим елементом фільму.

«МаХХХін»

Фінальна частина трилогії «Х» режисера Тая Веста, до якої також входять стрічки «Х» та «Перл», схожа із «Шоугьолз» образами головних героїнь: обидві — амбітні розкуті дівчата з глибинки, що прагнуть досягти успіху в шоубізнесі. Тільки перша, Наомі, — танцівниця, яка мріє про кар’єрний «апгрейд» зі стрип-клубу до великого шоу, а друга, Максін, — порноакторка, котра хоче стати зіркою справжнього, а не «дорослого» кіно.

Окрім того, фільми поєднує візуальна естетика: Голлівуд середини 1980-х з «МаХХХін» і Лас-Вегас середини 1990-х із «Шоугьолз» не надто відрізняються. За сюжетом Максін (Міа Гот) після багатьох спроб нарешті отримує свою першу роль у великому студійному фільмі, аж тут на неї починає полювання загадковий маніяк. До того ж постає загроза того, що спливе темне минуле дівчини — і це зруйнує її шанс на успіх…   

Обидва фільми показують нам шлях до слави, який переповнений шаленством, сексуальністю та жорстокістю.

«Неоновий демон»

Режисер Ніколас Віндінґ Рефн занурює глядачів у світ модної індустрії Лос-Анджелесу, де молода модель Джессі (Ель Феннінг) швидко досягає успіху завдяки своїй неземній красі. Однак її оточують заздрісні суперниці, готові на все заради слави, навіть на моторошний злочин.

«Неоновий демон», як і «Шоугьолз», вирізняється яскравою візуальною мовою та досліджує небезпеки нарцисизму та об’єктивації у гламурному світі, показуючи, що за блиском часто криється темрява і загибель.

«Невидима»

Німецька драма режисера Крістіана Швохова розповідає історію Жозефіни (Стені Міколіч), студентки театрального інституту, яка намагається довести свою цінність як акторки. Коли відомий режисер пропонує їй головну роль у своїй виставі, Фіна стає одержимою досягненням ідеалу, що поступово руйнує її психіку. Адже ця роль повністю протилежна особистості самої Жозефіни: дівчина — сором’язлива, замкнена, невпевнена у собі, тоді як її героїня — екстравертна, вимоглива і дуже розкута в сексуальному плані.

«Невидима» має відчутну паралель із «Шоугьолз» у темі руйнування особистості заради визнання. Як і у фільмі Верговена, тут головна героїня стикається з тиском з боку суспільства і самої себе, щоб досягти успіху.

Схожі статті
Реклама
Культура
ПОПУЛЯРНІ