Нові архітектори змін: як діти та підлітки трансформують українські міста з Урбанрухом «У міста є Я»

Місто — це не просто бетонні джунглі, транспорт та інфраструктура. Насамперед це люди, які його творять і роблять живим. А головне — кожен, незалежно від віку, може бути рушійною силою змін

Місто — це не просто бетонні джунглі, транспорт та інфраструктура. Насамперед це люди, які його творять і роблять живим. Тож неважливо, чи живеш ти у маленькому містечку, чи в мегаполісі — кожен з нас має право на комфортне, зручне та доступне середовище. А головне — кожен, незалежно від віку, може бути рушійною силою змін.

Як урбаністичний рух об’єднує українську молодь

Важко уявити, але, за прогнозами ООН, уже до 2030 року майже 60% міських жителів світу будуть молодшими за 18 років. Це означає, що майбутнє наших міст у руках сьогоднішньої молоді. І саме для неї в Україні створено Урбанрух «У міста є Я», щоб показати, як можна впливати на життя громади, заохочувати зміни у своєму оточенні та розбудовувати свій населений пункт. Проєкт реалізований за підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund.

Перша хвиля цього руху з березня по червень 2024 року стала справжнім успіхом: понад 500 дітей та підлітків віком від 10 до 17 років з 18 міст України, зокрема Києва, Ужгорода, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Запоріжжя, Кропивницького, Олександрії, Світловодська та інших, вже приєдналися до проєкту.

Що таке смартсіті? Яким має бути доступне місто? Як формується міський бюджет? Як хаотична забудова впливає на життя мешканців міста? Учасники руху не лише отримали відповіді на ці та подібні запитання, а й дізналися, як долучитися до цих процесів та змінити обличчя свого містечка чи мегаполіса.

Учасники щотижня зустрічалися з менторами, громадськими активістами, екологами, архітекторами, урбаністами, мерами, де обговорювали загалом 11 тем: місто та його якості, щастя у місті, сталий розвиток, забудова міста, екологія і місто, бюджет міста і партисипація, доступність і безбар’єрність, спадщина міста, бізнес у місті, безпека у місті, IT та смартсіті.

Учасники руху «У міста є Я» не просто навчалися теорії. Вони вже почали реалізовувати свої ідеї на практиці! Наприклад, діти з Кропивницького створили кінотеатр просто неба, що став справжнім хітом. А тема доступності в місті була найпопулярнішою. Вона включала не тільки питання розміщення пандусів, але й важливість емпатії та розуміння потреб різних мешканців. Осередки запрошували людей з інвалідністю та проводили симуляції — закривали учасникам очі та пропонували скористатися кріслом колісним, аби допомогти краще зрозуміти виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю у повсякденному житті.

Для другої хвилі Урбанруху «У міста є Я» команда вже відібрала 16 міст, серед яких Вінниця, Дніпро, Кривий Ріг, Миколаїв, Черкаси, Чернігів, Полтава, Харків, Біла Церква та інші. Урбан рух націлений на залучення якомога більшої кількості молоді до участі у житті своїх громад. Приєднатися до Урбанруху можна за посиланням.

Маленькі громадяни з великими ідеями

«Міста створювалися не для того, щоб кожен житель багатоповерхівки мав по дві автівки і потім скаржився на затори та брак паркувальних місць біля свого будинку. Розширити дороги чи перетворити тротуари на парковки — це погана ідея. Покращити життя в місті цілком реально іншими способами. Один із кроків — зробити громадський транспорт настільки зручним і доступним, щоб питання вибору між автобусом і авто навіть не виникало», — розповідає Ірина Озимок, ініціаторка Урбанруху «У міста є Я» та авторка однойменної книги.

Урбанрух також показав, що дітей хвилюють дорослі теми — від хаотичної забудови до реставрації пам’яток архітектури. Про це свідчить дослідження руху щодо потреб молоді у містах та громадах, у якому взяли участь 1800 респондентів зі 120 населених пунктів. Понад 16% опитаних сказали, що їм недостатньо місць для спілкування з друзями та родиною, а 16,5% — засмучені через малу кількість парків та зелених насаджень. Хаотична забудова не подобається 7,2% опитаних, низька якість повітря — 4,3%. Багатьох хвилює питання транспорту: майже 11% опитаних відзначили перевантаженість міста автомобілями, а 6,9% — неякісний громадський транспорт. Крім того, понад 14% дітей не мають відчуття безпеки у власному місті.

Сьогодні та завтра нашого міста — це не тільки турбота місцевої влади. Кожен з нас має свою роль у розвитку спільноти. Цю ідею чудово розуміють учасники руху «У міста є Я».

Наприклад, 15-річний Петро Стєпанов як волонтер уже має досвід участі у громадських організаціях. Цього року він став студентом Академії мистецтв в Ужгороді.

«Хочу бути корисним у власному місті. Дуже сподіваюся, що це розширить мої можливості для участі у різних громадських активностях», — поділився думками Петро.

Тим часом Вікторія Бєсєдіна з Кропивницького називає своє місто дуже молодіжним. А завдяки Урбанруху вона зрозуміла, чому її голос важливий і дуже потрібний.

«У нас багато освітніх і молодіжних центрів. Наша думка враховується. Проблема в тому, що її мало хто висловлює. Молодь, як і дорослі, також може писати петиції, оголошувати збори, організовувати різні зустрічі та навіть спілкуватися з мером. Головне — мати ціль», — переконана дівчина.

Сашко Галка з Луцька каже, що у його місті є чимало організацій та заходів для молоді, а тому головне, аби у підлітків було бажання долучатися до них та мотив щось робити. За його словами, завдяки участі в Урбанрусі він дізнався, які проблеми є у містах і громадах та як їх можна вирішити.

«Якщо ти хочеш бачити більше зелених насаджень у місті чи велодоріжок, то можна створити власну команду або від імені громадської організації  написати листа і звернутися з пропозиціями до департаменту. Скоріше за все, там підуть на співпрацю», — висловився хлопець.

Десятикласник Павло Стєпанов з Ужгорода розповів, що можливість вплинути на зовнішній вигляд свого міста привела його до участі в проєкті:

«У моєму місті мало безкоштовних місць, де може збиратися молодь. Також давно не будувалися нові державні навчальні заклади для дітей. Мені б дуже хотілося, аби у нас стало більше паркових зон, а дороги стали більш пристосованими для маломобільних мешканців».

Платон Дубчак з Тернополя зацікавився урбаністикою ще до першої зустрічі Урбанруху, але у місті не було спільноти, яка б розділяла його інтерес.

«Коли почув про Урбанрух, то зрозумів — це те, що я шукав», — згадує хлопець.

Місто, дружнє до дітей: найкращі світові практики

Діти складають 20% населення Євросоюзу і майже 30% населення світу, і вони точно знають, чого хочуть! Нещодавнє загальноєвропейське дослідження показало, що 70% дітей і підлітків прагнуть брати активнішу участь у прийнятті рішень. Цікаво, що у деяких європейських країнах для цього вже є правові механізми! Наприклад, у Німеччині та Австрії муніципалітети мають заохочувати молодь до обговорення важливих питань через дитячі та молодіжні парламенти або ради, які ініціюють школи, клуби чи навіть мери.

Албанська Тирана, польська Варшава, словацька Братислава та ісландський Рейк’явік також показують приклад — вони мають організації, які опікуються інтересами дітей і підлітків. А деякі європейські мери взагалі зробили дітей центральною темою своїх програм, зосереджуючись на  їхніх потребах в інфраструктурі, транспорті та освіті. Наприклад, у столиці Австрії понад 22 тисячі дітей і підлітків взяли участь у 1300 семінарах і майстер-класах з питань розвитку міста. Після цього у Відні була розроблена Стратегія щодо дітей і молоді на 2020-2025 роки, що ґрунтується на їхніх ідеях.

Також варто звернути увагу на Нідерланди. Там принцеса Лаурентін заснувала Дитячу раду, де молодь обговорює з бізнесом та владою найрізноманітніші виклики. А ще у країні є посада юного мера — її посідає дитина віком 9-11 років, яку обирають щороку, аби представляти інтереси своїх однолітків і комунікувати з владою. І це ще не все! У Нідерландах навіть існує асоціація дитячих мерів, яка об’єднує понад сто міст.

У 32-тисячному німецькому місті Брамше, що у Нижній Саксонії, з 2014 року також обирають дітей-мерів серед школярів. Претендувати на цю посаду кандидати можуть самостійно чи командою. Їх обирають шляхом таємного голосування на дільницях або поштою. Зараз команду мера утворюють Генрієтта, Якоб, Леонард і Оле. Вони взаємодіють з Молодіжним парламентом, який складається з 11 представників віком від 14 до 18 років. Це справжня молодіжна революція!

Діти — цінний людський капітал

В умовах повномасштабної війни, що триває третій рік, може помилково здатися, що тема урбаністики не на часі. Мовляв, є питання значно важливіші. Утім, насправді це не так. Діти, які залишилися вдома, швидко дорослішають. У свої 6, 10 чи 15 років вони на власному досвіді знають, чому важливо зробити укриття в будинку безпечним і чому варто ощадливо споживати електроенергію. Натомість діти, яким довелося покинути свої домівки, можуть порівняти рідне місто в Україні із закордонними, де вони тимчасово оселилися, взяти звідти цікаві ідеї, а після повернення спробувати втілити їх удома.

«Європейські дослідження свідчать, що недостатній інтерес дітей та підлітків до життя у власній громаді та політики є небезпечним для майбутнього демократії. І нашій країні варто пам’ятати про це. Залучення молодих українців до життя і розвитку власного міста — це ще й можливість заохотити їх жити у своїй країні. Бо якщо з країни поїде ще й ця молодь, то у нас дуже погані перспективи у післявоєнній відбудові. Нам вже не вистачає людського капіталу, а відтак конкурувати українським містам із закордонними стає важче», — говорить Ірина Озимок.

Залучити дітей та молодь до активної участі в житті громади можна різними способами. Наприклад, у Львові молодь не просто активна — вона ще й впливова. Уже кілька років при міській раді працює Дитяча дорадча рада, де діти та підлітки мають можливість формувати майбутнє свого міста.

Ще один тренд — розвиток партнерства між містами-побратимами. До повномасштабного вторгнення це було більше про формальності, але зараз має набагато більше значення. Діти військових мають можливість поїхати на відпочинок за кордон, а міста-побратими беруть на себе відповідальність за відбудову українських міст. Було б чудово, якби ці візити та відпочинок стали платформою для справжнього обміну і взаємодії, де молодь могла б вчитися і надихати одне одного на зміни.

Діти та підлітки можуть стати справжніми агентами змін. Важливо, щоб вони відчули себе повноправними учасниками міського життя та мали можливість покращувати майбутнє для себе, своїх родин та громади. Урбанрух «У міста є Я» доводить: навіть наймолодші можуть робити великі зміни. І якщо ми зможемо зберегти та залучити теперішню молодь до активної участі у житті своїх громад, це стане першим кроком до її вибору залишатися і розвиватися в Україні.