«Це ніби зустріч з давньою подругою»: ексклюзивне інтерв’ю Рене Зеллвегер до виходу фільму «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця»

Про повернення до улюбленої героїні, спільну роботу з Г’ю Ґрантом та багато іншого

Культова Бріджит Джонс знову на великих екранах! Після втрати коханого під час гуманітарної місії в Судані Бріджит знову самотня. Вона — мати 9-річного Біллі та 4-річної Мейбл, яка застрягла в емоційному коловороті виховання дітей. Під тиском родини вона починає будувати нове життя й навіть установлює додаток для знайомств, де знаходить мрійливого та енергійного юнака. Та чи вдасться Бріджит балансувати між роботою, родиною та коханням? Дивися в кінотеатрах з 13 лютого!

А поки — до твоєї уваги ексклюзивне інтерв’ю Рене Зеллвегер для Cosmopolitan Україна до виходу фільму «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця», в якому акторка розповіла про повернення до улюбленої героїні та її нове життя, спільну роботу з Г’ю Ґрантом і не тільки.

Розкажи, що відбувається в житті Бріджит зараз? Що змінилось у її житті? 

Трохи дивно казати, що ти дружиш із персонажем фільму, але саме це я відчуваю стосовно Бріджит. І в книгах, і на екрані — щоразу, коли до неї повертаєшся, це ніби зустріч з давньою подругою. Дуже цікаво спостерігати, як вигаданий персонаж проходить життєвий шлях у тому ж темпі, що й люди, які його люблять і бачать у ньому себе.

Коли ми востаннє бачили Бріджит, вона була на початку свого «довго і щасливо». А тепер ми повертаємося до неї в момент, коли все пішло трохи не за планом. Як сказала Гелен Філдінг, авторка серії книг про Бріджит Джонс, ця історія для неї найбільш особиста, адже вона присвячена втратам, горю і тим цінним моментам, які вона пережила зі своїми дітьми.

Тож зараз Бріджит самотня, вона мама-одиначка і намагається зрозуміти, що чекає на неї далі. Як розібратися у всьому цьому? Як зрозуміти, що правильно, а що — ні? І як почати нову главу в житті? Думаю, їй складно навіть уявити, із чого почати.

Що стало вирішальним фактором для твого повернення? Це ж насправді грандіозне рішення.

Ой, насправді для мене це було зовсім не складне рішення! Я просто обожнюю цю героїню. Я завжди на її боці, і в нас була чудова можливість не поспішати зі створенням нового фільму. Ми завжди поверталися до Бріджит лише тоді, коли був дійсно вагомий привід.

Щоразу, коли її історія втілюється на великому екрані, це якось збігається з тим, що відбувається у реальному житті. Це все перегукується із сучасними викликами, з якими стикаються жінки, та й не тільки вони. Люди впізнають себе в її щирості, у її недосконалості, у її людяності. Тому зараз, здається, правильний момент для ще одного її повернення.

Світ дуже змінився за ці двадцять, навіть двадцять п’ять років, відколи ми познайомилися з Бріджит. І для мене було важливо побачити, як вона росте, розвивається й адаптується до нового часу.

Згадаємо перший фільм. Як ти створювала Бріджит? Що для тебе було найважливішим у цьому персонажі?

О, я дуже добре це пам’ятаю! Але знаєте що? Вона вже була улюбленицею мільйонів ще до того, як з’явилася на екрані. Люди читали книги й бачили в ній себе. Нам просто треба було зробити все правильно, щоб не зіпсувати те, що всі вже й так любили.

Пам’ятаю, ми почали працювати над фільмом ще у 1999 році, а в січні 2000-го я стала займатися роботою над акцентом з неймовірною Барбарою Беркері. Ми зустрічалися тричі на день! Потім я працювала у видавництві Picador під вигаданим ім’ям Бріджит Кавендіш. Це була частина підготовки — уявити, як Бріджит поводилася б у робочому середовищі.

Чи допоміг тобі акцент краще зіграти цю роль?

Так, але частково. Важливо було зрозуміти її характер, відчути, як це — бути відкритою, щирою, вразливою і при цьому залишатися оптимісткою.

А ще допомогли костюми! Вони завжди допомагають. Бріджит має чудові ідеї, навіть якщо їхня реалізація не завжди ідеальна. І це стосується всього: як вона ходить, їздить на велосипеді, поводиться в різних ситуаціях. Вона мила, і я її дуже люблю.

Саме ця її вразливість і робить її улюбленицею. Адже не так багато персонажів дозволяють нам просто бути собою.

Так, вона нагадує, що бути недосконалою — це нормально. Ти все одно можеш знайти своє кохання, досягти успіху і бути щасливою. Головне — прийняти себе такою, яка ти є.

У перший день знімання всі чекали на повернення Бріджит. Як це було для тебе?

Ох, я страшенно нервувала! Це завжди так, бо ти просто сподіваєшся, що вона «з’явиться». Ти готуєшся, працюєш, а потім… просто чекаєш, що ось-ось вона оживе. І якою вона буде цього разу?

Вона не може бути такою, як раніше. Ми всі змінюємося, зростаємо і, сподіваюся, додаємо щось нове в характери персонажів.

Мені дуже сподобалося, що режисер фільму Майкл Морріс почав знімання зі сцени за столом — це було ідеальне повернення у світ Бріджит.

Розкажи про Г’ю Ґранта і стосунки Бріджит і Деніела.

Це цікаво! Динаміка між ними змінилася, і це дуже зворушливо. Дивлячись перший фільм, ніхто б не подумав, що їхні стосунки дійдуть до такого рівня.

Як тобі було знову грати з Г’ю?

Він для мене вже як частина родини. Це величезний подарунок — знову пережити цей досвід разом з ним.

Тепер Бріджит — мама. Ти працювала з Мілою Янкович та Каспером Кнопфом (Мейбл і Біллі), і вам потрібно було створити справжню родинну атмосферу на екрані. Із чого ви починали?

Чесно, це було неважко. Міла просто скарб. Ми вперше зустрілися на репетиції, яка припала на мій день народження. Це також день народження її мами, тож вона одразу вказала на цей факт, дуже раділа і навіть зробила для мене листівку. Вона неймовірна — енергійна, життєрадісна, щира. Якби можна було створити ідеальну доньку для Бріджит Джонс — це була б Міла. І Каспер теж чудовий. Він справжній «міні-Марк Дарсі». У реальному житті він дуже веселий, обожнює пробувати нове, а до роботи ставиться серйозно. Вони з Мілою стали як брат і сестра — він завжди дбав про неї, допомагав їй, обіймав. Це було дуже зворушливо. І до речі, вони обоє — справжні майстри шахів! Я ніколи не бачила нічого подібного.

Однією з переваг цього фільму є повернення до класичних локацій Бріджит. Тобі це сподобалося?

О так! Я зробила купу фото в Borough Market. Коли я зазирнула в кафе, де колись була крамничка з квітами, мене охопили спогади. Колись тут не було ні поїзда, ні ліхтариків, а сам ринок був просто складом для вантажівок. Я згадую, як сиділа з Г’ю на тротуарі під дощем о третій ранку. «Готові до наступного дубля!» — це було незабутньо!

Чи не здається тобі дивним, що Бріджит Джонс певною мірою сприяла змінам у цих місцях?

Це просто неймовірно! І це не лише про місця, а й про зміни в суспільстві загалом. Мати змогу повернутися сюди після стількох років — це справжній подарунок життя.

Тепер Бріджит живе в Гемпстеді. Як тобі її новий дім?

Він тихий, затишний, дуже «англійський». Це нагадує те, що вона колись відчувала в Borough Market, коли він був ще маленькою спільнотою. Тепер вона знайшла щось схоже — місце, де діти можуть гратися безтурботно. Це справді чудове місце. Чула, що саме Генріх VIII залишив ці землі для полювання. Тож можна сказати, що ми йому завдячуємо цим спокоєм!

У попередніх фільмах Бріджит тріумфально проходила по Тауерському мосту. Що ти відчувала, коли знову знімалася у цій сцені?

Є моменти, які пов’язують нас із минулим.

Це було схоже на мій нещодавній візит до Остіну, де я навчалася. Усе змінилося — висотки замінили старі будівлі, але вулиці ті самі, і це викликає спогади. Так само й у фільмі — повернення до тих самих місць оживило старі емоції.

До речі, у першому фільмі ми знімали цю сцену з першим поколінням дронів — це було щось! Ми чули, як дрон буквально задихається в повітрі. Я так сміялася! Тепер техніка зовсім інша, але ті моменти незабутні.

Чи готова ти попрощатися з Бріджит?

Ні! Цього разу мені знадобилося більше часу, щоб позбутися акценту. Я повернулася додому і ще довго звучала так, наче в мене роздвоєння особистості. Тож я ніколи не кажу «ніколи». Це більше у стилі Гелен, правда? Поки Бріджит живе в ній, я не виключаю повернення!

Дивись у кінотеатрах з 13 лютого!