Культурна полиця: які книги, фільми, виставки й не тільки радить акторка Анастасія Цимбалару
Знахідки, які варті уваги
АВТОР: Юлія Николайчук
опубліковано: 16 травня 2024
У новій рубриці від Cosmo відомі українці та українки діляться своїми культурними знахідками: від найкращих фільмів та вистав до подкастів та книжок. Нова героїня рубрики — акторка театру та кіно Анастасія Цимбалару.
Книги
Остання з прочитаних книг, яка мене вразила, — це історичний роман «За Перекопом є земля» авторки Анастасії Левкової. Книга відкрила для мене до цього малознайомий світ кримських татар. У романі розповідається про історичні події: анексію Криму, переселення кримських татар, про їхні звичаї, погляди, про власне становлення та ідентифікацію головної героїні. Коли почалися події 2014 року, я, соромно зізнатися, мало про це знала, але завдяки цій книзі змогла зазирнути всередину, прожити ці події та відчути невимовний біль.
Хочеться вірити, що Крим, як і інші тимчасово окуповані території, ми обовʼязково повернемо. Вірю, що кожна людина, яка змушена була звідти виїхати через російську окупацію, повернеться додому. Або туди, де дім був. На жаль, ми знаємо, що не в усіх він залишився.
Фільми
Тільки цього тижня була на премʼєрах двох неймовірних українських повнометражних фільмів і залишилася під приємним враженням. Перший фільм — «Крашанка» від режисера Тараса Дударя. Сімейна, душевна та дуже тепла історія. Рекомендую сходити в кіно всією родиною, адже гасло цієї стрічки: «Перемога — справа сімейна». Завдяки чудовій акторській роботі Стаса Боклана та Лесі Жураківської наприкінці фільму відчуваєш себе повноцінним членом цієї родини, де кожного приймають таким, яким він є, де піклуються, люблять і ніколи не залишать у біді.
Другий фільм — від Любомира Левицького під назвою «Ми були рекрутами». Це документальна стрічка про героїв 3-ї окремої штурмової бригади. У фільмі глядач має можливість почути історії безпосередньо від учасників подій, військовослужбовців бригади. Коли чуєш їхні розповіді, спогади про мирне життя, як вони говорять про втрату побратимів, коли бачиш очі кожного воїна, то краще розумієш значення справжньої відваги та самовідданості. І разом з тим усвідомлюєш, ХТО і ЩО стоїть за нашими спокійними ночами та кавою зранку. Розумієш, що кожен воїн, хоч і в нашій уяві супергерой, насправді звичайний хлопець або дівчина з власними болісними історіями, мріями та планами на майбутнє. Після фільму відчуваєш ще більшу вдячність до кожного, хто боронить нашу країну!
Вистава
Тут хочеться поділитися з вами натхненням і розповісти трохи про свою виставу під назвою «Круасани з мигдалем», в основі якої — реальні історії з фронту. Я граю дівчину-військову на імʼя Дарʼяна. Разом зі своїм хлопцем-побратимом вона робить вибір на користь захисту своєї країни, але десь глибоко в ній живе мрія про вільне, мирне, щасливе завтра, про мамин зелений борщ, про поїздку в Париж, про каву з круасаном, про дітей, яких вона ніколи не матиме.
Режисери вистави, Володимир Абазопуло та Ярослав Гуревич, у цьому році отримали пектораль за цю виставу в категорії «Найкращий режисерський дебют». Тож я буду рада бачити кожного, хто вирішить завітати до нас у театр «Сузірʼя». До речі, цією виставою ми постійно збираємо кошти на допомогу нашим військовим, тому кожен донат глядача — наш маленький внесок у перемогу.
Виставки
Український Дім продовжує створювати неймовірні виставки, які розкривають нашу культуру з різних боків. Після успішної виставки Алли Горської, де було висвітлено мистецтво шістдесятників, тепер у фокусі мистецтво 1990-2000 років. Нова виставка розкриває феномени «Паркомуна» й «Живописний заповідник», що значно вплинули на українську культуру. Усі ми знаємо, що в той період художники відстоювали свою творчу свободу та індивідуальність, відмежовуючись від радянських стереотипів. Для мене важливо усвідомлювати, що ми боремося за індивідуальність. Виставка допоможе краще зрозуміти той період і оцінити його вплив на сучасну культуру та на свідомість українців.
Шоу на YouTube
Мені подобається YouTube-канал «Загін кіноманів», де є не тільки огляд фільмів українського виробництва, а й розповіді про те, як наші сусіди спаплюжили образ українців у своїх фільмах, як працювала пропаганда та де росіяни брали ідеї для своїх легендарних радянських фільмів. Легка подача шоу, пізнавальна інформація та дуже цікаві теми, тому рекомендую всім.
Музика
Останній місяць — це гурт «Один в каное». Крім усім знайомої пісні «У мене немає дому», що стала символом душевного стану всіх українців з початку повномасштабного вторгнення, для мене це різноманітна за настроєм та жанрами музика. І зараз вона дуже влучно потрапляє у мій емоційний стан, тому якщо зранку у квартирі грає «Румба», то засинаю під «Пообіцяй мені».
І на завершення найголовніше: збір, який ти радиш підтримати просто зараз?
Я завжди підтримую збори своїх колег-акторок — Алли Мартинюк та Анастасії Пустовіт, які дівчата регулярно викладають на сторінках в Instagram. Волонтерять вони вже не перший рік, усі донати завжди йдуть за призначенням. Я не раз підтримувала їхні збори, залучаючи свою аудиторію.
