Про любов, внутрішні трансформації та про те, що значить бути артисткою в сучасній Україні. Інтерв’ю з новою cover girl Cosmo Michelle Andrade

Зігрівати любов’ю

Є миті, коли світ завмирає, даруючи нам відчуття справжньої магії. Саме таким є Різдво — час, коли навіть у найтемніші дні серце наповнюється теплом, а навколо витає очікування дива. Цьогоріч наша різдвяна обкладинка відображає цей особливий момент, а її героїнею стала Michelle Andrade.

Michelle Andrade — артистка, чия енергія дарує відчуття тепла навіть через екран. Болівійське коріння, українська душа, невтомна любов до творчості й людей — усе це створює унікальний образ, який надихає та заряджає позитивом. Це історія про силу залишатися собою, навіть коли життя кидає виклики. Про натхнення, яке можна знайти у простих речах, як-от запах хвої чи мерехтіння гірлянд. Про віру в диво, яка живе всередині кожного з нас. І зрештою, це історія про те, як навіть у найскладніші часи можна залишатися джерелом тепла для інших.

В ексклюзивному інтерв’ю Cosmopolitan Мішель розповіла про те, як різдвяний дух об’єднує її рідну Болівію та Україну, про любов, яка змінює, про внутрішні трансформації, що роблять нас сильнішими навіть у найважчі часи, та про те, що значить бути артисткою в сучасній Україні.

Різдво — це завжди про тепло, близьких та затишок. Розкажи, як виглядали ці свята у твоєму дитинстві? Які традиції в Болівії для тебе були найособливішими та найближчими серцю?

Різдво — моє улюблене свято. І взагалі грудень для мене — це один з найулюбленіших місяців року, тому що він завжди про легкість, нові відчуття, затишок, глінтвейн і какао.

На Різдво в Болівії завжди йшов дощ, пальми прикрашали гірляндами, всюди було багато цукерок і подарунків. Ми святкували всією родиною, а вона у нас дуже велика. Ми збиралися разом за одним столом щороку: мама, тато, рідні брати, двоюрідні та троюрідні брати й сестри з їхніми сім’ями. Іноді на одному святі було понад 30 осіб!

Під ялинкою завжди було море подарунків — просто по коліна! Батьки створювали цю казку для нас. Я пам’ятаю, як писала листи Санті. Мама з татом ховали подарунки, але під ялинкою завжди був один особливий, якого я чекала найбільше, — від Санти. Узагалі кожна дитина на нашому святкуванні отримувала по 10-12 подарунків. Ми сідали навколо ялинки о 12-й ночі й кричали: «Хочемо подарунки! Хочемо подарунки!». А коли подорослішали, казали: «Хочемо їсти!».

Я обожнювала наступний день після свята: всі були розслаблені, їли святкові страви, ми з братами показували одне одному подарунки, а потім разом з дорослими дивилися серіали та фільми.

Жакет — Nue studio; майка — H&M; шорти — PASCAL; намисто — ALICE.K; сережки — POCHÉ

Ти вже багато років живеш в Україні — які українські різдвяні традиції стали для тебе особливими? І як виглядає твій ідеальний план на це свято зараз?

Коли я переїхала до України, для мене було незвично, що Різдво святкують не 24-25 грудня, як у Болівії, а 6-7 січня. Я звикла до зовсім іншого розкладу свят. Але я швидко адаптувалася, бо мій тато намагався об’єднати наші болівійські традиції з українськими. Тому ми часто святкували Різдво двічі.

Одна з українських різдвяних традицій, яка стала для мене особливою, — це приготування солодкої куті. У Болівії ніколи не було такої страви на столі. Це стало чимось новим і дуже цікавим для мене.

Мій ідеальний план на Різдво? Це, звісно, взяти квиток до Болівії й поїхати до рідних. А ще — зібратися з друзями й організувати «Таємного Санту». Мені здається, це чудова традиція, яка зближує й створює багато радісних моментів.

Що ти загадала у цьогорічну різдвяну ніч?

Я загадала, щоб у всіх усе було добре. Щоб мої близькі були здоровими й щасливими, а люди ставали добрішими й підтримували одне одного.

Сукня — The Coat; взуття — Lookie atelier

Україна вже давно стала твоєю другою домівкою. Якби тобі потрібно було описати останні роки трьома головними емоціями, які б вони були?

Одразу спадає на думку одне слово: треш, треш і ще раз треш. Цей період був надзвичайно важким для всіх українців. Але, попри складнощі, він подарував і цінні моменти, за які я вдячна. Усі ці переживання стали для мене уроками, які допомогли зростати і в кар’єрі, і в особистому житті.

Цей період змінив нас усіх. Як ти переосмислила себе за ці роки? Чи змінилася твоя музика, ставлення до творчості чи життя загалом?

На початку великої війни було дуже складно й боляче, але разом з тим я відчувала стільки любові навколо. Люди стали ближчими, більш згуртованими, ми навчилися більше цінувати одне одного. Це відчуття для мене було особливим, і, правду кажучи, зараз мені цього не вистачає.

Як особистість я дуже змінилася. Ще до війни я проходила шлях трансформацій, але вторгнення стало найскладнішим викликом для мене. Цей час зробив мене сильнішою, допоміг переосмислити цінності й зрозуміти, що я хочу бути корисною для інших. Я відчула, як у мені прокидається доросла, свідома людина. Я стала більш чутливою до себе, до своїх близьких — друзів і родини.

Моя творчість також змінилася. На початку я взагалі розгубилася і не могла зрозуміти, чи на часі зараз музика. Але вона завжди була, є і буде нашим рятівником.

Пам’ятаю, як у перші дні вторгнення слухала пісні гуртів «Океан Ельзи» та «Скрябін». Моя мама тоді наказала мені прийняти ванну, приділити час собі й взяти себе в руки. Бо якщо я буду слабкою, то хто допоможе моїм близьким? Її слова змусили мене зібратися. Я набрала ванну, зробила свої б’юті-ритуали, нафарбувалася — звісно, під музику. Це був переломний момент, після якого я відчула, що нарешті готова діяти.

Тоді я зрозуміла, що хочу, щоб люди, почувши мої пісні, так само надихнулися і розслабилися. Моя творчість стала глибшою й більш осмисленою, адже я знаю, через що ми всі проходимо. Тепер пісні для мене — це спосіб підтримати й дати силу моїм слухачам.

Сукня — ALICE.K; браслет — Lutiki

Що допомагає тобі підтримувати ментальне здоров’я та зберігати внутрішню рівновагу у складні часи?

Інколи я можу опинитися у стресовому стані не через фізичну втому, а через тривожні думки, роботу чи життєві ситуації. У такі моменти спорт, йога, медитація — це мої рятівники. Вони допомагають мені розслабитися, заспокоїти тіло, зняти агресію або страх. Це для мене спосіб перейти на новий рівень.

Коли я вже не можу впоратися самостійно, я звертаюся до психолога чи коуча з медитацій. Вони допомагають знайти той ключик, який я загубила всередині себе. Також важливе спілкування з друзями та рідними. Це завжди про обмін енергією, коли ти можеш поділитися, поговорити, відчути себе в безпеці.

Ще одна практика, яку я дуже люблю, — це звукотерапія за допомогою чаш. Вони допомагають налаштувати тіло на певну вібрацію, очищають енергетичні центри.

А ще я обожнюю свої ранкові ритуали. Для мене важливо почати день правильно. Один з найголовніших принципів — не дивитися в телефон щонайменше 30 хвилин після пробудження й перед сном. Ранок має бути для мене. У цей час мені допомагають легка зарядка, улюблена музика, пало санто, доглядові процедури.

Що для тебе зараз означає бути артисткою в Україні?

Для мене бути артисткою в Україні — це велика відповідальність. Це вже не просто про «гарно співати» й «бути класною». Ти маєш відповідати за свої слова та вчинки, за те, який продукт несеш у світ. Треба мати чітку позицію, бути залученою в те, що відбувається в країні, допомагати соціально. Це більше не вибір, це стиль життя.

Для мене важливо, щоб мої слухачі бачили не лише співачку, але й особистість. Я намагаюся транслювати свої цінності й бути чесною перед собою та перед ними. Навіть якщо це часом не найпопулярніше рішення.

Але бути артисткою в Україні — це ще й дуже складно через питання авторських прав, роялті й піратства. Зараз багато музикантів не отримують належної підтримки за свою працю. У нас досі не налагоджена система виплат роялті. Музику часто слухають на нелегальних платформах, які нічого не платять артистам. Люди іноді навіть не усвідомлюють, що, слухаючи треки на каналах і нелегальних сайтах, вони позбавляють артиста заслуженої винагороди. У світі, де творчість має бути цінністю, це величезна проблема.

Жакет — Nue studio; майка — H&M; шорти — PASCAL; намисто — ALICE.K; взуття — Kachorovska

Ти регулярно долучаєшся до важливих зборів (зокрема, збору на честь дня народження Героя України Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла, метою якого були кошти на 15 пікапів для батальйону «Вовки Да Вінчі») та закликаєш своїх шанувальників підтримувати їх. Чому ми не маємо втомлюватися від донатів і як це зробити, на твою думку?

Наші військові щодня захищають нашу країну — кожну хвилину, кожну секунду. Коли я чую їхні історії, то навіть уявити не можу, як можна не підтримувати їх. Хто, як не ми? Вони боронять нашу землю там, а ми повинні підтримувати їх тут.

Так, ми всі можемо втомлюватися. Це природно для будь-якої людини. Але головне — усвідомити свої емоції, дати собі право відчути цю втому, визнати її. А потім нагадати собі, що наша допомога — це не тільки про гроші чи ресурси, це про повагу до роботи військових, про нашу спільну відповідальність. Допомога може бути різною — навіть маленький внесок важливий. Якщо кожен зробить бодай щось, ми разом зможемо підтримати наших героїв.

Твій новий реліз «Маргарита» звучить як ідеальний саундтрек для літа: легкий, звабливий та пристрасний. Що надихнуло тебе на створення цієї пісні?

Пісня «Маргарита» — це історія, яка стала для мене справжнім відкриттям. Її написав автор Андрій Парфенов, і коли я вперше її почула, то зрозуміла: ця пісня створена для мене. Вона відразу відгукнулася, бо передала те, що я відчувала, але не знала, як передати словами.

Для мене придбати трек було незвично, адже раніше я завжди співала власні пісні, бо вони — це частина мене. Коли Потап писав для мене музику, він знав, що відбувається в моїй душі, знав, як підібрати «ключик». Але в «Маргариті» вже був цей «ключик», і я зрозуміла, що хочу поділитися цією історією з аудиторією.

Я знала, що вона відгукнеться багатьом дівчатам, бо вона сильно зачепила мене. Я хотіла ділитися цією відвертістю через музику.

Я дуже вдячна режисеру відеороботи Інді Хаіту. Він чудово доповнив настрій пісні й передав її підтекст. Хоча кліп викликав суперечливі реакції, я пишаюся цією роботою, бо вона про жіночу силу й красу. Мені хотілося показати, що жінки не соромляться свого тіла та сексуальності, бо це наша суперсила. У кліпі я тренуюся й показую через важкі акробатичні рухи свої емоції. Це про свободу й прийняття себе. Так, у мене є животик, є прищі та інші недосконалості, але я багато працюю над собою й хочу, щоб жінки надихалися цим.

Жакет та шорти — ALICE.K; рукавички — To be accessories; намисто — Santa

Ти згадала про те, що кліп на новий трек викликав неоднозначну реакцію. Тебе такий фідбек потішив (адже розголос був колосальний) чи засмутив?

Мене взагалі не засмутила неоднозначна реакція на кліп. Для мене це означає, що моя робота зачепила людей, викликала емоції, і це дуже важливо.

Уся моя команда знала, що ми створюємо дещо сміливе. Я розуміла, що така відверта робота може викликати дисонанс у людей, і була до цього готова.

Мені здається, що справжнє мистецтво завжди має провокувати обговорення. Але той хейт, який пишуть коментатори, насправді не про мене. Він у першу чергу про їхні упередження або комплекси.

Я також відчуваю велику підтримку, бачу, що багатьом людям кліп сподобався, і це надихає мене рухатися далі.

Цього року ти спробувала себе в новому амплуа — озвучила героїню Селени Гомес у фільмі «Емілія Перес». Як це — приміряти голос іншого персонажа? Чим цей досвід був для тебе особливим?

Озвучити персонажа Селени Гомес — світової зірки, яку я дуже поважаю, — було честю для мене. Цей досвід став абсолютно новим, адже до цього я озвучувала тільки себе.

Моя героїня Джессі — жінка зі складною долею: вона мама двох дітей, дружина наркобарона, яка втрачає свого чоловіка. Для мене важливо було не просто озвучити текст, а вжитися в роль, зрозуміти, що відчуває героїня, яка її внутрішня боротьба. У житті я не маю досвіду материнства чи заміжжя, тому мені довелося дуже уважно слухати й аналізувати, щоб передати ці емоції. Як емпатична людина, я намагалася прожити кожну сцену разом з героїнею й донести це голосом.

Сукня — ALICE.K; браслет — Lutiki; взуття — Lookie Atelier

Що для тебе означає любов сьогодні? Чи змінилося твоє сприйняття цього почуття із часом і досвідом?

Для мене любов у романтичному сенсі — це в першу чергу щирість і повага одне до одного. Це глибокі сакральні почуття, які існують тільки між вами. Але в ширшому розумінні любов — це про все навколо нас.

Це про те, аби щодня ставати кращою версією себе для себе, для своєї половинки, для рідних і для всіх, хто тебе оточує. Це про свободу, турботу, прийняття, підтримку й взаємне піклування.

Любов — це те, що ми можемо створювати. Вона не просто так з’являється, ти сам здатний її вирощувати навколо себе. Вона змінюється із часом. Можливо, не змінюється саме почуття, але його глибина й сприйняття стають іншими. Любов з досвідом стає гострішою, більш осмисленою.

Я пам’ятаю свою першу закоханість і ті відчуття. Вони були такими яскравими, але із часом кохання набуває індивідуальної форми — тієї, яка відповідає тобі. Це як твоя формула любові, яку ти сам створюєш і відчуваєш.

Нещодавно стало відомо про твоє розставання з бойфрендом. Чи означає це, що скоро ми зможемо почути більше ліричних треків у твоєму виконанні?

Насправді я дуже люблю створювати танцювальні треки про те, що болить. Наприклад, пісня Musica чи Hasta La Vista. Це, напевно, найкраще описує мене як артистку. Ліричні пісні мені подобаються, і, можливо, ми напишемо одну-дві, але я не бачу себе виключно в цьому амплуа. Для мене більш органічно звучати у драйвових, потужних треках. Це те, що дає мені енергію, і те, що я хочу передавати слухачам.

Жакет та шорти — L’ESKIZZO; топ — PASCAL; взуття — Kachorovska

Чутки навколо особистого життя завжди супроводжують публічних людей. Як ти зберігаєш баланс між відкритістю для шанувальників та бажанням залишити деякі речі тільки для себе?

Це така сторона популярності, яка є природною. Я розумію, що людям завжди цікаво дізнаватися подробиці особистого життя інших, і навіть мені інколи подобається читати про закордонних артистів.

В Україні сховатися простіше, ніж, наприклад, у США, де є жовта преса й таблоїди. Якщо я вирішую щось залишити закритим, воно таким і залишиться, поки я сама не захочу це показати. Є речі, які мені як дівчині іноді хочеться транслювати. Наприклад, квіти чи якісь милі моменти, але це завжди в міру. Можливо, колись я відкрию більше про свої стосунки, а можливо, і ні. Усе залежить від того, як я почуватимуся й наскільки це буде правильним для мене й партнера.

Якщо чоловік не хоче бути публічним, я повністю це підтримую. Коли виникають питання про особисте життя, я заздалегідь обговорюю це з партнером. Якщо йому комфортно, я можу поділитися якоюсь історією чи деталлю, а якщо ні, то це залишається між нами. Я не будую свою кар’єру на стосунках. Вони є частиною мене, але моя творчість і особистість є первинними.

Сукня — The Coat; взуття — Lookie atelier; сережки — POCHÉ

Чи вільне твоє серце зараз? І як ти вважаєш, чи важливо вміти любити себе, перш ніж віддавати любов іншим? Як ти ставишся до цього в контексті своєї особистої історії?

Ми не завжди знаємо, як це — любити себе із самого початку. Любов до себе — це те, чого ми вчимося, і часто в цьому нам допомагають інші люди. Є випадки, коли чоловік навчив жінку любити себе або жінка допомогла чоловіку прийняти себе. Я думаю, що люди, яких ми зустрічаємо, дають нам уроки, яких ми потребуємо саме в цей момент.

Життя — це процес. Воно не чекає, поки ти станеш ідеальним чи повністю приймеш себе. Ми розвиваємося в русі, у стосунках, у спілкуванні з іншими людьми. Тож я думаю, що є багато способів полюбити себе й інших.

Для мене любов — це вибір, і це величезний простір для росту. Важливо слухати своє серце й не боятися зробити крок у невідоме. Усі ці уроки і є саме життя. Іноді ти віддаєш більше, іноді отримуєш. У моєму житті були моменти, коли мене вчили любити себе, а були й такі, коли я більше віддавала. Але я ніколи про це не шкодую.

Я вважаю, що треба відкривати своє серце, бути щирим і просто довіряти процесу. Ніколи не знаєш, що на тебе чекає. Ідеальний момент чи людина стають такими тільки тоді, коли ти сам вирішуєш, що це ідеально.

Твоя творчість надихає дівчат бути впевненішими. А що допомагає тобі особисто зберігати впевненість у собі?

Мене підтримують мої люди — вони завжди вірять у мене. Але впевненість має йти зсередини. Я постійно працюю над собою і своїми помилками. Після концертів чи виступів я аналізую, що могла б зробити краще: переглядаю, як відповідала в інтерв’ю, як поводила себе на сцені.

Для мене важливо не зупинятися, навіть якщо страшно. Я зрозуміла, що, коли ти боїшся й нічого не робиш, ти втрачаєш набагато більше, ніж коли боїшся, але наважуєшся діяти. Навіть якщо результат не такий, як ти очікувала, ти все одно вже виграла. Бо ти спробувала, отримала досвід і наступного разу зробиш краще. 

Жакет та шорти — ALICE.K; рукавички — To be accessories; каблучки — Lutiki;
взуття — Kachorovska

Які цікаві проєкти та нові релізи ти готуєш найближчим часом?

Зараз наші слухачі потребують багато якісного контенту, тому важливо постійно творити й залишатися активною. Якщо ти не в інфополі, про тебе забувають. Тому я продовжую створювати і в наступному році планую багато нових синглів, а може, навіть і альбом. І не тільки українською мовою!

Про що мрієш поза сценою? Можливо, є щось, що тебе надихає, крім музики?

Глобально я хочу, щоб усе було гаразд у моєму житті, у моїх рідних і близьких людей. Мрію про родину, дім, щасливих дітей, про те, щоб я розвивалася й залишалася максимально чесною із собою.

Я дуже надихаюся людьми, спортом, духовністю і такими простими речами, як, наприклад, чай. Я б дуже хотіла поїхати на ретрит — щось типу дівчачого виїзду в гори, де ми б разом підкорювали якусь важку вершину.

Мені подобається досягати своїх цілей. Колись я мріяла пробігти десять кілометрів, і це здавалося майже недосяжним. Але тепер я вже зробила це й розумію, що завтра можу пробігти ці десять кілометрів знову. Тепер моя мета — двадцять один кілометр.

Светр — ALICE.K; штани — Serenity; заколка-стрічка — Nadiia World; взуття — Lookie Atelier

Наостанок наше традиційне запитання в інтерв’ю з cover girls: якою ти бачиш свою наступну обкладинку Cosmo та про що хотіла б говорити у наступному інтерв’ю?

Я б хотіла побачити себе ще сильнішою, більш впевненою та відкритою. Такою, яка надихає дівчат вірити у свої мрії й допомагає їм ставати щирішими, розкутішими й щасливішими.

У наступному інтерв’ю я хотіла б говорити про свої нові пісні, успіхи на закордонному ринку і про те, як важливо зберігати віру й рухатися вперед. Я мрію, щоб ми говорили про час, коли наша країна вже відновлюється, і про нові можливості, які з’являться для кожного з нас.

Що стосується обкладинки, я впевнена, що вона буде дуже креативною. Разом з командою Cosmopolitan ми створимо щось особливе!

Фото — Катя Теллер

Стиль — Юлія Постушна

Мейкап та зачіска — Діма Грушківський

Образ на обкладинці — SANTA

Інтерв’ю — Юлія Николайчук