«Усе, що відбувалося на майданчику, — це сім’я та маленька любов»: Дар’я Петрожицька про новий сезон «Встигнути до 30», роль гумору у складні часи та Ірку в кожній з нас

Зустрічай третю cover girl Cosmo у листопаді!

Іноді життя нагадує калейдоскоп моментів: блискавичні спалахи радості, миті суму, а між ними — пошук себе. Зберегти дитячість у дорослому світі та навчитися сміятися, попри труднощі, — справжнє мистецтво, яке ми опановуємо щодня. Акторка Дар’я Петрожицька знає про це не із чуток: її життєвий і творчий шлях — як і шлях її героїні Іри в серіалі «Встигнути до 30» — сповнений пошуків натхнення, сміливих рішень та непохитної віри в саме життя.

Напередодні виходу другого сезону суперпопулярного українського серіалу «Встигнути до 30» на телеканалі ТЕТ Дар’я поділилася з «Cosmopolitan Україна» роздумами про власний шлях до розуміння себе, акторство як джерело натхнення та моменти, які змушують її закохуватися в життя знову і знову.

Образ: SAYYA

18 листопада на телеканалі ТЕТ стартує другий сезон серіалу «Встигнути до 30». Розкажи трохи про те, яким він буде.

Він буде про любов. Можливо, ви побачите трішки менше взаємодії саме головних героїнь і героя Фіми, але у кожної з нас, і у Фіми також, буде своя любовна лірична історія. Тобто цей сезон, напевно, буде трохи дорослішим, ніж попередній. Але я більш ніж впевнена, що це буде цікаво. Мені самій дуже цікаво!

У серіалі багато моментів, що нагадують про важливість мрій. Чи є у тебе мрія, яку ти ще не реалізувала?

Мрія в усіх українців зараз, мабуть, одна. Це та мрія, яку я загадую собі на день народження, на всі свята. Будь-коли, коли є можливість, я бажаю перемоги. Щоб усі наші люди були здорові, живі та щасливі — це, напевно, найголовніше. А з матеріальних речей я ні про що не мрію. Хай буде перемога, а далі будемо відштовхуватися від неї й працювати на відновлення.

Серіал показує, що дорослішання може бути легким і навіть веселим. Як ти ставишся до процесу дорослішання? Що для тебе важливо зберегти у цьому процесі?

У якийсь момент я просто перестала помічати, що дорослішаю. Хоча, здається, так було все моє життя.

Коли моїй сестрі було 24, а мені 26, я пам’ятаю момент, як прийшла до неї й застала її за роботою. Тоді я зрозуміла: «Боже мій, у мене доросла сестра». А потім усвідомила: «О боже, я теж доросла».

Зараз мені 33, і я знову перестала помічати, коли дорослішаю. Але те, що я не хотіла б втрачати, — це дитячість. Ми живемо в такий час, коли важко усміхатися і радіти дрібницям, але я намагаюся це робити.

Образ: SAYYA

Що для тебе любов до себе? У чому вона проявляється?

Якщо чесно, я не люблю вираз «любов до себе». Мені більше подобається «повага до себе». Коли ти поважаєш себе, ти можеш визначити свої кордони та сказати «ні». Насправді я тільки вчуся цього, адже я така людина, що завжди біжу на допомогу, навіть коли цього не просять, і, можливо, навіть сама не хочу, але не можу інакше. Для мене повага до себе полягає в тому, що якщо не хочеш щось робити — не роби. І навпаки: якщо хочеш з’їсти щось солоденьке — з’їж, не картай себе. Я тільки вчуся поваги та любові до себе, але вже дещо вмію (сміється).

Жіноча дружба — одна з ключових тем серіалу. Яке місце вона займає у твоєму житті? Та чи можеш ти назвати подругами своїх колег за серіалом?

Жіноча дружба — це для мене новинка й, мабуть, справжнє спасіння. З дитинства я зазвичай дружила з хлопцями, адже була пацанкою і мені було комфортніше з ними. Але із часом я почала читати книжки та статті, де говорять про те, що жінці потрібна жінка. Коли жінки перебувають серед жінок, це більше впливає на їхні енергії.

У моєму житті за останні роки з’явилося три такі жінки — мої дуже близькі подруги: Ксюша Вертинська, Віра Кобзар і Катерина Варченко. Це моя енергія, моє спасіння у важкі та радісні моменти. Це моє коло.

Сукня: L’eskizzo

Якщо говорити про тебе та твою героїню — наскільки ви схожі?

Я вважаю, що в кожній жінці є Ірка. Вона настільки авантюрна в пошуку свого кохання, готова на все, щоб досягти своєї мети. Іноді це буває занадто, і саме це може відштовхувати.

На зніманнях промо серіалу «Встигнути до 30» Настя Остреїнова обмовилася, що трішки ввімкнула мою Ірку. Тоді я сказала, що, мабуть, у кожній з нас є ця Ірка.

Я не знаю, як це пояснити, але це — вогник. Ірка для мене — це такий вогник, суперавантюрна і швидка. Вона як білка, яка крутиться й ніяк не може розкрутитися (сміється).

З якими найбільшими викликами ти зіткнулася під час знімань? І які моменти знімального процесу запам’яталися тобі найбільше? 

Мабуть, не було ніякого виклику в серіалі «Встигнути до 30». Я не можу сказати, що все йшло як по маслу — звичайно, ні. Це робота, це пошук, але для мене це настільки творчий процес. Я відчуваю, що є однією зі співавторок сценарію історій, пов’язаних саме з Іркою. Тому для мене це неймовірна честь і вдячність режисеру, всій знімальній групі та моїм партнерам за цю можливість.

«Встигнути до 30» — це для мене про творчість, пошук і вдосконалення. Усе, що відбувалося на майданчику, — це не виклик, а сім’я та маленька любов.

Образи: L’eskizzo

Що тебе найбільше мотивує в акторстві? У який момент ти відчула, що саме це — твоє покликання?

Мабуть, не я вирішила, що хочу стати акторкою, а доля. Я з акторської сім’ї, навіть з акторської династії: мої бабусі, дідусі та батьки теж були акторами. І я насправді до останнього не хотіла вступати в театральний, адже мені здавалося, що це все темне, заздрісне болото (сміється). Але коли я почала цим займатися і все ж таки вирішила вступити в театральний, зрозуміла, що більше нічого не люблю робити і, мабуть, не вмію. Хоча із часом я усвідомила, що насправді вмію багато, просто це все пов’язано з творчістю.

Доля вирішила, що я маю бути акторкою, а далі — це вже моя справа. Я з кожним днем навчаюся і самовдосконалююся, намагаюся це робити. Мабуть, буду так робити до кінця життя, як і всі актори.

Мене мотивують глядачі, які пишуть багато повідомлень, коли бачать історії моїх героїнь. Це їх надихає на вчинки або додає впевненості в собі.

Це і є мій мотиватор. Глядачі, які пишуть, дивлячись серіали чи фільми, або ті, хто сидить у залі й виходить на сцену сфотографуватися чи обійнятися. Особливо зараз, у період повномасштабної війни, бачити їхні задоволені очі й розуміти, що вони хоч трішки відволіклися, — це, мабуть, найнеймовірніше.

Блуза і топ: PIRNAY

У серіалі багато кумедних ситуацій та гумору. Чи погоджуєшся ти з тим, що гумор — головна терапія під час війни?

Мені здається, гумор — це взагалі вроджена фішка всіх українців. Згадайте всі ці меми! Будь-яка ситуація, яка трапляється в нашій країні, через п’ять хвилин трансформується у 15 варіантів мемів і різних жартів. Мабуть, ми така нація. Десь це може бути сміх крізь сльози, а десь — сміх, щоб відволіктися. Але гумор — це важлива складова життя. Без нього ми всі просто потухли б, мені так здається.

Як змінилася українська кіноіндустрія протягом останніх декількох років? Твій погляд зсередини?

Я не впевнена, що зараз можу об’єктивно оцінити, як змінилася наша кіноіндустрія. Останні роки для мене, якщо подивитися збоку, — це більше театр. Це більше наших антрепризних вистав, це моя театральна агенція «Те-Арт». Компанія, з якою ми катаємося Україною і граємо вистави в різних містах. Тому, мабуть, більшу частину мого життя зараз займає саме театр.

Щодо кіноіндустрії, я рада, що вона існує, і бажаю їй тільки розвитку та визнання. Коли маю час, із задоволенням ходжу на прем’єри до колег. Тож українському кіно бути! Головне, щоб була перемога, і тоді ми зможемо ще більше його розвивати.

Якби ти могла дати пораду своєму молодшому «я», якою б вона була?

Мабуть, перше, що я сказала б собі: «Ти молодець. Працюй, не зневірюйся, дій та мрій. Усе буде, головне — працювати над цим і вірити в себе». Ось так, мабуть.

Коли ти востаннє відчувала, що по-справжньому закохана у життя? Що це були за моменти?

Я закохана в життя щодня, бо щиро вдячна за можливість жити, займатися своєю професією і бачити задоволені очі глядачів. І все це завдяки нашим захисникам і захисницям. Тому зараз як ніколи відчуваю, що кожен день потрібно проживати на всі сто, хоча б намагатися.

Щоб це не звучало казково, то, звісно, є дні, коли взагалі не хочеться вставати з ліжка, або робочі дні, коли працюєш, але немає жодного бажання щось робити. Як і в усіх людей, буває втома та вигорання — і це нормально.

Але треба брати себе в руки й справді бути закоханим у життя.

Образ: SAYYA

Наостанок наше традиційне запитання в інтерв’ю з cover girls: якою ти бачиш свою наступну обкладинку Cosmo та про що хотіла б говорити у наступному інтерв’ю?

Нехай моя наступна обкладинка буде для мене сюрпризом. Головне — я не хочу втрачати себе, своїх очей, що палають, своєї посмішки. А далі вже буде, як буде. Я не загадую, нехай це залишиться сюрпризом.

Продовження серіалу «Встигнути до 30» дивися на телеканалі ТЕТ уже 18 листопада. Стеж за авантюрним челенджем до 30 у виконанні улюблених акторів з понеділка по четвер, о 22:00.

Команда:

Фото — Михайло Федорак

Стиль — Ольга Дмитренко

Зачіска та мейк — Альона Кундрик

Гафер — Денис Беліков

Продюсерка — Анастасія Фелік