«Як я змінилася? Дуже швидко подорослішала і взяла відповідальність за себе, свою дитину і за те, що я транслюю». Інтерв’ю з новою cover girl Cosmo Дашею Квітковою

Відверто про важливе

опубліковано: 5 липня 2024

З початком війни кожна з нас пережила неймовірні трансформації. Наша героїня — не виняток. Ми навчилися жити в перервах між тривогами, посміхатися, попри все. Віддавати та підтримувати, як ніколи раніше. Наша нова дівчина з обкладинки — натхненниця та role model для мільйонів жінок, які паралельно з нею проживають нашу нову реальність.

Даша Квіткова має всі ті якості, які ми сьогодні бачимо в дівчині Cosmo: сміливість, рішучість, енергійність, небайдужість. Ми поговорили з Дашею про те, як змінилося її життя з початком повномасштабної війни, чим вона живе зараз, як підтримує себе та що хоче транслювати світові.

Усі речі INTERTOP: демісезонна куртка Marc O’Polo, майка Marc O’Polo

Даше, насамперед хочемо привітати тебе з першою обкладинкою Cosmopolitan! Поділися, чим для тебе став цей досвід знімання? Що для тебе означає бути cover girl?

Дуже дякую, мені неймовірно приємно! Насправді, коли моя команда повідомила мені про те, що я буду наступною cover girl Cosmopolitan, перше, про що я подумала: як буде пишатися мною моя мама. Тому що мами — це наші найголовніші фанати.

Це був один з найцікавіших і одночасно найскладніших досвідів знімань у моєму житті. Ми знімали 16 годин без перерви, над обкладинкою працювало більше ніж 10 осіб, і це була найкраща команда, яку ми тільки могли зібрати. Я бачила обсяг роботи, яку вони виконують, і не хотіла від них відставати, тому I’m trying my best.

Що для мене означає бути cover girl? Це розуміти в першу чергу, що ти є прикладом і маєш відповідально до цього ставитися. Моя аудиторія — це дівчата, жінки, мені хочеться ділитися з ними своїм досвідом та показувати, що кожна з них достойна найкращого та може досягти будь-чого, якщо тільки цього захоче. Це дівчина, яка сяє зсередини, не здається, знає, чого вона хоче, і йде до своїх цілей.

Узагалі жінка — це поєднання всіх стихій, і якщо вона дійсно чогось хоче, то може за собою повести і повстання підняти. Cover girl — це про кожну з нас. Кожну, хто не здається, попри всі труднощі та людей, які намагаються нам сказати, що ми нічого не варті, ламають нам крила. Кожну дівчину, яка витирає сльози, встає і продовжує робити свою справу, йти до своєї мети, незважаючи ні на що. Кожну дівчину, яка вірить у себе. І від цього розуміння мені подвійно приємно бути сьогодні героїнею обкладинки.

Усі речі з льону: штани, сорочка, топ, усе — INTERTOP x KVITKOVA

Чи є в тебе власні спогади, пов’язані з Cosmopolitan?

У дитинстві Cosmopolitan мені здавався чимось далеким і недосяжним. Коли ти маленькою дівчинкою дивишся на вітрину магазину і бачиш неймовірно ефектних, успішних жінок з Голлівуду на обкладинці, то навіть не замислюєшся, що колись це можеш бути ти. Але ми ніколи не знаємо, куди приведуть наші дії та наша робота.

Я навіть з подругою своєю поділилася: якби мені хтось років п’ять тому сказав, що я буду на обкладинці Cosmopolitan, я просто посміялась би та не повірила б у це. А зараз я сиджу і даю вам інтерв’ю. Це просто фантастично. У цей момент я розумію, що в житті можливо абсолютно все.

Усі речі INTERTOP: джинси, джинсова куртка, усе — Armani Exchange

Для нашої аудиторії й не тільки ти однозначно приклад для наслідування. Зокрема, в тому, що в ці непрості часи ти тут, в Україні, продовжуєш працювати та активно допомагати. Розкажи, як прийняла рішення залишитися вдома з маленьким сином, попри повномасштабну війну? Чи були сумніви та що зрештою стало ключовим у прийнятті рішення?

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з Нікітою (Нікіта Добринін — колишній чоловік Даші Квіткової, батько їхнього спільного сина. — Прим. ред.) і синочком поїхали за Київ і довгий час не виїжджали з України. Уперше ми з Левчиком виїхали в Польщу на декілька тижнів, і тоді я зрозуміла, що почуваю себе дуже погано за кордоном. Я люблю Україну і не бачу себе в жодній іншій країні. Хочу жити тут навіть під час війни. Продовжувати працювати, робити соціальні проєкти, допомагати діткам. Я хочу і далі допомагати військовим, які стоять на варті нашої країни, підтримувати нашу економіку та платити податки саме тут.

У мене навіть є три татуювання, які пов’язані з Україною. Перше — на ребрах, це карта України, набита жовтим кольором. Усередині синім кольором написано «Сильно». На руці у мене є колосок як символ нації, що живе та розквітає. І є третє татуювання, в нього я вклала найбільше сенсів, тому що його вигадала сама. Це дві скріпки, що з’єднані у вигляді серця. Вони набиті на зап’ястку, а якщо точніше — на венах, жовто-блакитним кольором. Сенс цього тату в тому, щоб усі українці завжди були об’єднані так само, як і на початку повномасштабного вторгнення. Щоб ми єдналися, допомагали одне одному і не шукали ворогів серед своїх. У нас уже є спільне зло, з яким боремося разом.

Чому саме на венах? Тому що в українцях тече сильна кров з вольовим характером — ми незламні та тримаємося, незважаючи ні на що. Ми продовжуємо жити. Мені здається, в жодної нації немає такої сильної крові.

Левчик уже знає, що, коли починається повітряна тривога, це означає, що летять ракети й ми маємо дуже швидко спуститись у безпечне місце — паркінг або укриття. Мені хочеться, щоб він знав, що в країні зараз війна і хто винен у цій ситуації: це наші «сусіди» — росіяни. Щоб він закарбував це у своїй пам’яті й щоб ці спогади ніколи не дозволили забути тих, хто винен у цій страшній війні.

Усі речі INTERTOP: майка Marc O’Polo, штани, бомбер — Armani Exchange

До речі, про допомогу. Ти учасниця кампанії «Сильніші за насильство» та амбасадорка програми «Ти як?», закрила не один масштабний збір, а твій благодійний івент «Квіткове тренування» встановив рекорд України та зібрав пів мільйона гривень для благодійного фонду «Таблеточки». Розкажи більше про соціальну складову своєї діяльності сьогодні.

Після повномасштабного вторгнення я почала кожен день робити донати, тому що спочатку не розуміла, яким ще способом можу допомогти державі в цей критичний момент. Зараз це стабільний щоденний донат у 5 тисяч гривень, але також я можу задонатити в день на кілька зборів або закрити якісь своїми силами. Через певний час я почала виставляти підтвердження цих донатів, щоб заохотити людей допомагати разом.

Я побачила, як це мотивує мою аудиторію на такі самі вчинки, тому це перетворилося на постійну рубрику «щоденний донат на варті». І ось коли я усвідомила масштаб довіри людей до мене, я зрозуміла, що вже не можу просто вести блог, знімати сторіс і рекламні інтеграції. У мене є величезна сила у вигляді аудиторії, яку треба скеровувати на правильні та корисні речі.

Сьогодні я веду декілька напрямків соціальної діяльності. Перший і основний — співпраця з фондом «Таблеточки», який допомагає дітям, що лікуються від раку, та в якому я маю статус Супергероя фонду. Я сама мама, і, коли бачу дітей, які борються за своє життя у лікарні замість безтурботного дитинства, моє серце просто розривається.

Коли я вперше приїхала в Охматдит, щоб зустрітися з дітьми, я побачила їхнє бажання жити. У цей момент мені неймовірно захотілося, щоб вони відчули себе по-справжньому щасливими. Саме тому з’явилась ідея дитячого свята «Під подушкою», щоб подарувати дітям маленьку казку під новорічні свята і допомогти малечі одужати якомога скоріше. У це складно повірити, але нам вдалося спільними зусиллями зібрати понад пʼять з половиною мільйонів гривень на допомогу дітям. Ми вирішили зробити івент «Під подушкою» щорічним, уже плануємо наступний на грудень цього року.

Усі речі INTERTOP: майка, демісезонна куртка Marc O’Polo, джинси Armani Exchange, кросівки VAGABOND

Але «Під подушкою» — це проєкт на День святого Миколая, а я продовжую їздити в Охматдит і бачу діток, проводжу з ними час і вже не хочу чекати так довго до наступного дитячого свята, щоб організувати благодійний проєкт. Я займаюся спортом майже щодня, а тренування — це таке фізичне навантаження, під час якого ти можеш вивільнити свої негативні емоції, тож далі народилась ідея з «Квітковим тренуванням». Це на всі 100% мій формат, і в першу чергу я хочу подякувати своїй аудиторії за довіру — до нас долучилося близько 1000 учасників, серед яких були як мої підписники, так і інфлюенсери, артисти. Нам вдалося встановити рекорд України як «Наймасовіше спортивне тренування на відкритому майданчику» та зібрати пів мільйона гривень на ліки для онкохворих дітей.

А із чого почалася твоя співпраця з футбольним клубом «Шахтар»? Разом ви, зокрема, зібрали 300 тисяч гривень для «Азову».

Це дуже цікава історія про те, як один мій жарт зміг вивести мою соціальну діяльність на новий рівень і подарувати неймовірно класні знайомства. Усе почалося зі знімань у проєкті Даші Астаф’євої, де ми багато жартували і готували їсти. Під час розмови я згадала ім’я одного футболіста, який дійсно мені траплявся в рекомендаціях. Я навіть не помітила, як мій жарт розігнали в Мережі, а я вперше зачепила нову для себе аудиторію.

На мене вийшли керівники «Шахтаря» і запропонували співпрацю, тому що їм також було цікаво поєднати футбольний світ і світ інфлюенсерів. Мене запросили поїхати на матч у Марсель, і ми з командою одразу вирішили, що коли я вже їду на цей матч, то треба поєднати корисне з приємним. Зараз, на жаль, дуже багато українських військових перебувають у полоні. Ми звернулися до Асоціації родин захисників «Азовсталі», щоб об’єднати наші зусилля і відкрити спільний збір.

І ось тут стався вибуховий метч, такі собі «Серця трьох» — я, моя команда, команда Асоціації та «Шахтар» об’єдналися і здійснили одну спільну місію. «Шахтар» дав нам футбольні м’ячі з підписами для розіграшу, Асоціація родин захисників «Азовсталі» виділила футболки та відкрила банку, а я акумулювала свою силу — аудиторію на донати. Разом нам вдалося зібрати понад 300 тисяч гривень на кейсеваки для азовської медроти, яка рятує життя наших військових.

Усі речі INTERTOP: сукня Armani Exchange, кросівки VAGABOND

Зараз із командою «Шахтаря» ми не просто співпрацюємо, а підтримуємо одне одного в проєктах. Вони підтримали моє «Квіткове тренування» — зробили вагомий донат на допомогу дітям, я підтримую їх.

Повномасштабна війна змінила наші життя та нас самих. Які зміни ти помітила в собі? Як змінилося твоє оточення та цінності?

Давайте я почну з того, як змінилося моє оточення. Ви знаєте, до повномасштабного вторгнення Левчик якийсь час розмовляв російською мовою. Якщо точніше, він на той момент вимовляв два слова — «да» і «папа». З початком повномасштабної війни ми з Нікітою своїм прикладом почали його перевчати говорити українською. Він зараз уже каже «тато», розмовляє повністю українською і взагалі не знає російських слів. І ми цим дуже пишаємося, він справжній україномовний хлопчик без суржику.

Я не розумію людей, які зараз кажуть, що, наприклад, творчість поза політикою або не всі росіяни погані. Це не про мої цінності, й щоразу, коли я таке чую, я згадую Бучу та Ірпінь, усе, що зараз відбувається у Харкові та в інших містах України. Я виключила зі свого списку всіх людей, які не розділяють мої цінності й зараз за кордоном продовжують спілкуватися з російською аудиторією. Для мене це табу номер один.

Як змінилася я? Напевно, дуже швидко подорослішала і взяла відповідальність за себе, свою дитину і за те, що я транслюю. Я зрозуміла, наскільки це важливо. На самому початку повномасштабної війни я швидко прийшла до тями від усвідомлення, що мені 23 роки, я з маленькою дитиною і єдине, що зараз турбує, — як нам вижити.

Речі INTERTOP: сорочка Marc O’Polo

Люди, з якими ти зустрічаєшся, час, проведений з дитиною, дзвінки близьким, обійми, поцілунки — ось це важливо. А всі інші речі не мають ніякого сенсу, якщо ти не знаєш, що буде завтра. Життя нам показало, що завтра може і не бути й часу не залишиться.

Тому ми живемо, продовжуємо триматися, незважаючи ні на що. Росія хоче, щоб ми зламалися і зруйнували нашу сильну націю, а цього допустити не можна. Тому я завжди кажу, що наше ментальне здоров’я не повинно закінчитися раніше, ніж прийде наша перемога. Ми маємо проживати кожен день якісно, дозволяти собі те, чого не дозволяли раніше, та не зважати на те, що подумають про нас інші.

Твій Instagram-акаунт — про підтримку жінок та мотивацію. А хто із жінок — відомих чи невідомих — мотивує тебе?

Мене надихають усі жінки, які зараз стоять на варті нашої країни, захищають нас і допомагають. Медики, військові-дівчата, рятівниці… Незважаючи на свою ніжність, жіночність і красу, вони мають сильне серце, сталеві нерви і йдуть захищати нашу країну. Дуже пишаюся ними.

Так сталося, що у моєму оточенні, серед моїх подруг і друзів зараз лише ті люди, які мене надихають. Вони продовжують відкривати бізнес, допомагають, розвиваються і масштабуються.

В одному з постів ти написала: наше життя залежить від того, як ми себе на нього налаштовуємо. Чи є якась думка / настанова / порада, яку ти озвучила б тим, хто шукає опору в цей складний час?

Я не просто так написала цей пост, бо насправді дуже довгий час перебуваю в терапії й зараз спокійно можу вийти до своєї аудиторії та сказати, що, коли мені важко, я спілкуюся з психологом. І я в якийсь момент просто зловила певний інсайт, що коли ми будемо продовжувати жити в депресії, страждати, казати, що все в нашому житті погано, то так у принципі й буде. Думки матеріалізуються, і треба бути дуже обережним з тим, про що ми думаємо і чого бажаємо.

Це наше єдине життя, і треба налаштовувати себе на гарний настрій, як би це важко не було і які б не відбувалися події в країні. Я собі щоразу кажу: «Так, я зараз собі дозволяю годину-дві поплакати, а потім беру себе в руки і йду далі розривати цей світ, бо це моє життя і я хочу прожити його якнайкраще».

Ніколи не опускайте руки й не здавайтеся, це не вихід. Вихід — це коли ми беремо відповідальність за себе, за своє життя і проживаємо його так, як ми цього хочемо. У нас його намагаються забрати, але ми не повинні дозволити їм це зробити, ми маємо вистояти, витримати, не зламатися і йти до кінця. Тому, якщо ви хочете поплакати, дайте собі день-два, а далі, будь ласка, зберіться і йдіть підкорювати цей світ своєю силою.

Усі речі з льону: штани, сорочка, топ, усе — INTERTOP x KVITKOVA, босоніжки VAGABOND

Тебе точно можна назвати амбасадоркою здорового способу життя. Ти транслюєш це в соцмережах, ділишся корисними рецептами та тренуваннями, а також маєш свій проєкт Nobody But You. Що тебе найбільше мотивує в цьому? Та що б ти порадила тим, хто тільки починає свій шлях до більш здорового, а значить, і щасливого життя?

Nobody But You я створила після усвідомлення, що у свої 23-24 роки я не можу елементарно піднятися на другий поверх без задишки. Це був період, коли, як мені здається, я взагалі себе загубила. Не пам’ятаю, коли я в останній раз так погано себе почувала не тільки у фізичному плані, а й у моральному. Я не могла на себе навіть дивитися.

Наш проєкт NBY направлений на здоров’я в першу чергу. Він не про дієти, не про обмеження, РХП і так далі. Він про те, щоб ви були в балансі із собою, зі своїм тілом. Саме тому в команді зібрані сильні професіонали — це ендокринолог, нутриціолог і тренери. З кожною дівчиною наші спеціалісти працюють індивідуально, призначають аналізи, і після отримання їхніх результатів з кожною окремо розбирають її ситуацію. Цей проєкт направлений на те, щоб дівчата добре себе почували, а головне — здорОво. Бо здоров’я — це насправді найголовніше.

Найбільшою мотивацією став результат однієї з учасниць проєкту. Дівчині з потоку лікарі призначили операцію, бо в неї було певне запалення в організмі. Вона звернулася до нас, здала всі аналізи, після чого наш ендокринолог її проконсультував, дав їй направлення, вона почала потроху займатися спортом, вирівнювати своє харчування, і після чергового обстеження лікарі їй цю операцію відмінили. Щоразу, коли я розповідаю цю історію, аж мурашки по шкірі бігають… Для мене це величезний показник того, що ми спрямовані не на обмеження, а на здоров’я.

Я раджу дівчатам знайти мотивацію прийти до здорового способу життя. Мотивацією можете бути ви самі або інші люди, не важливо, головне — її знайти й робити все через дисципліну. Іноді треба пересилити себе, не здаючись, не опускаючи руки, дійти до своєї мети. Саме тому в мене є дві традиції: щоранку я доначу і після цього йду в тренажерний зал — вивільняти всю негативну енергію через спорт.

Усі речі INTERTOP: майка Marc O’Polo, штани, бомбер — Armani Exchange

Ти сьогодні мотивуєш не лише на заняття спортом, а й на пошуки стилю. Ти регулярно підтримуєш в Instagram українські бренди, співпрацюєш зі світовими, а зовсім нещодавно представила свою першу колаборацію з INTERTOP. Як ти сама окреслила в дописі, вона про ніжність та свободу. Розкажи про свої враження від співпраці.

Ця співпраця стала для мене певним викликом і цікавим досвідом, адже я не дизайнер і не вважаю, що в мене є якийсь суперталант до цього. Але я знаю, як одягатися так, щоб було і комфортно, і красиво, тому вирішила підійти до справи із цього боку.

Мені дуже хотілося, щоб колекція була носибельною, щоб вона могла поєднуватися з усіма речами, які є в дівчат у гардеробі, і в моєму також. Щоб ці речі носилися не лише один сезон, а могли використовуватися тривалий час. Мені здається, із цією колекцією ми «влучили в яблучко». Щобільше, днями я розпродавала свої речі на «барахолці» «Кураж Базару», і найбільший ажіотаж викликали саме футболки «Квітни» :) Ми продали всі, які виділили для розпродажу.

Але я знаю, що ми можемо більше і масштабніше. І тому дуже сподіваюся, що це не остання лімітована колекція, яку ми зробимо.

Усі речі з льону: штани, сорочка — INTERTOP x KVITKOVA, кросівки VAGABOND

Щастя починається з любові до себе. Що для тебе означає «любити себе»?

Приймати себе з різними емоціями, внутрішніми станами, з різним зовнішнім виглядом. Дозволяти собі проживати різні емоції, не закриватися від них. Любити себе — це коли ти відстоюєш власні кордони, не дозволяєш людям себе ображати. Це коли ти знаходиш у собі сили припинити спілкування з кимось, хто не цінує тебе, робить тобі боляче або тягне вниз. Коли ти спокійно відпускаєш людей, які не хочуть бути у твоєму просторі, й більше обираєш себе. Як би це цинічно чи егоїстично не звучало, але, люблячи себе, ми вчимося вибирати себе. А це найголовніше. Іти не через жертви, а через любов. Навіть коли ти хворієш, плачеш або злишся — це все твої емоції.

Я не ідеальна, можу комусь не подобатися, і це абсолютно окей. Але є і ті люди, які, навпаки, надихаються якимись моїми вчинками, думками, рисами характеру, і це також дуже круто. Я просто дозволила собі бути Дашею. Дашею такою, якою вона є, яку знають мої близькі, моя мама і яку знає сама Даша.

Усі речі INTERTOP: джинсові куртки, джинси Armani Exchange, босоніжки VAGABOND

Твої підписники ледь не щодня спостерігають за новими букетами від таємних прихильників у сторіс. Чи вільне твоє серце зараз?

Насправді в мене нічого не змінилося після розлучення. Мені дуже приємна увага з боку чоловіків, дуже приємні квіти — я, як і багато дівчат, обожнюю їх. Я приймаю таку увагу з великою подякою. Але зараз моє серце вільне і я щаслива.

У найскладніші часи й за будь-яких умов нас тримають на плаву лише наші опори. Одна з них — мрії. Про що ти мрієш сьогодні?

Напевно, я відповім так, як і більшість українців. Я мрію про те, щоб скоріше закінчилася війна поразкою для наших сусідів і перемогою для нас. Я хочу, щоб діти не знали, що таке тривога, що таке спускатися в укриття. Хочу, щоб ми спокійно спали ночами, всі повернулися до рідного дому й коханих людей, щоб родини возз’єднались і кожна жінка нарешті побачила свого чоловіка.

Я дуже давно не бачила маму, сестру, сильно сумую за ними. Хочу сісти за один стіл усією родиною і святкувати День Перемоги.

Сукня з льону INTERTOP x KVITKOVA

Традиційне запитання в наших інтерв’ю з cover girls: якою ти уявляєш свою наступну обкладинку Cosmopolitan та про що хотіла б говорити у наступному інтерв’ю?

На наступній обкладинці я бачу себе Дашею, яка змогла все і навіть більше. А говорити будемо про наші зміни та трансформації після перемоги. Це точно буде скоро, тому до зустрічі :)