Як подолати страх невдачі та нарешті почати діяти: поради психологині

Справжня історія успіху — а не та, яку нам активно малюють соцмережі, — складається і з перемог, і з поразок! Розповідаємо, як не дозволити страху невдач визначати твоє майбутнє

Новий рік — чудовий час, щоб знайти нове хобі, втілити давно забуті мрії та розвернути життя на 180°. Або вкотре пообіцяти собі це зробити. Дивовижно, але часто між тобою і досягненням мрії стоїть лише одна річ, і це… страх невдачі! Як з ним боротися, сьогодні розповідає запрошена експертка, психологиня-сексологиня Юлія Бокла.

Страх невдачі переслідує нас ще з тих часів, коли в нас вперше з’явилися бодай якісь амбіції й бажання стати краще. Найсильніше він проявляється в людей з високою тривожністю чи схильністю до депресії, однак незалежно від психологічного стану ми всі стикалися з ним. Іноді цей страх викликаний негативним досвідом: наприклад, я почала боятися невдач, коли ганебно програла в танцювальному турнірі. Хтось зростає із цією установкою: коли тобі постійно кажуть, що ризик — марна справа, із часом починаєш у це вірити. А хтось настільки переймається думкою інших, що будь-яка невдача для нього дорівнює соціальній смерті.

Як розібратися зі страхом невдачі?

Незалежно від причин, зі страхом невдачі треба щось робити. По-перше, тому що саме він лежить в основі старої доброї прокрастинації. По-друге, тому що під руку зі страхом невдачі завжди ходить занижена самооцінка. І по-третє, тому що після цього тобі стане значно легше досягати своїх цілей. А ще це доволі просто зробити.

@hannaschonberg

Спосіб перший: пройти перевірку реальністю

Як я вже казала, часто страх невдачі виростає з негативних установок: мозок працює так, що отримавши багато разів однакову інформацію («ти не впораєшся»), він надалі починає шукати їй підтвердження. Навіть якщо для цього треба напружитися. І саме тут потрібно «зламати систему» і довести собі, що насправді негативна думка нічим об’єктивно не підкріплена.

Щоб це зробити, варто виписати свої страхи й об’єктивно оцінити їхню вірогідність. Наприклад, порахувати, скільки спроб закінчилися провалом (а скільки — ні). Подумати, що може тобі допомогти, а що — завадити. Таким чином, ірраціональний страх перетворюється в раціональну оцінку ситуації — а це вже скоріше нудно, ніж страшно.

Спосіб другий: змалювати найгірші сценарії

Є одна вправа, яка взагалі вирішує 90% страхів і сумнівів, — вона має неймовірну назву «І що?». Кожного разу, коли починаєш думати про страшні сценарії, просто став запитання: «І що?». Декілька разів — поки не зрозумієш, що нічого страшного насправді не станеться.

Як варіант можна ще продумати найгірший сценарій. Наприклад: «Якщо я вирішу змінити роботу, що найгірше може статися?». Чи так багато ти втратиш? І чи не втратиш значно більше, якщо так і не наважишся спробувати? Спосіб не для найтривожніших, але дуже дієвий.

@hannaschonberg

Спосіб третій: міряти шлях кроками

Часто наважитися на щось масштабне дійсно складно, адже нам важко навіть думкою охопити все те, що треба буде зробити. Для таких ситуацій є теорія маленьких кроків: будь-яку велику дію можна розбити на низку маленьких, але посильних для втілення вже зараз. Таким чином ми не відкладаємо бажання на колись, а робимо щось тут і тепер. Це дозволяє нам вірити у свої сили і скорочує шлях між нами та фінальною ціллю.

А якщо за кожен зроблений крок ти себе хвалитимеш (чи принаймні помічатимеш прогрес), буде ще крутіше! Адже із часом ти, непомітно для себе, станеш впевненою в тому, що зможеш з усім упоратися й досягнути бажаного без особливих страхів.

Справжня історія успіху — а не та, яку нам активно малюють соцмережі, — складається і з перемог, і з поразок! І це абсолютно нормально, адже лише таким чином можна дізнатися, який спосіб не спрацює. Тому питання тут взагалі не в тому, чи призведуть твої дії до невдач, а в тому, чи дозволиш ти страху цих невдач визначати твоє майбутнє.