Чому сексуальна освіта потрібна всім — розповідає психологиня-сексологиня

Секс-освіта як важливий елемент безпеки дітей і дорослих

У рамках нашої постійної рубрики Sex education з матеріалами від фахівців про твоє здоров’я, секс і задоволення коментар для Cosmopolitan Ukraine дала Вікторія Старовойтова, практикуюча психологиня-сексологиня в методі транзактного аналізу, схема-терапії та TFP; авторка проєктів про жіноче задоволення, викладачка сексології та статевої освіти, спеціалістка з гармонійної сексуальності пар, експертка на ТБ та YouTube. Вона пояснила, чому сексуальна освіта є надзвичайно важливою для безпеки дітей і дорослих.

Сьогодні в Україні тема сексуальної освіти набуває все більшої популярності. На одному з навчань із сексології я почула, що немає можливості запровадити уроки сексуальної освіти в школах через те, що це блокується Радою Церков. З 2011 року збираються важливі матеріали про безпеку дітей, але вони не запроваджуються, тому що це асоціюється із сексуальним розбещенням, а не із сексуальною безпекою. Тож давай розбиратися, що є сексуальною освітою?

Сексуальна освіта = сексуальна безпека

Сексуальна освіта — це поняття наших тілесних кордонів, бажань, це питання активної згоди на секс та отримання задоволення від сексуальної активності. Це знання про дітей та дорослих від народження і протягом усього життя.

Коли ми говоримо про сексуальну освіту дітей, то спадає на думку трагічна історія, повʼязана з насиллям над дитиною, яка ходила до дитячого садочка і запитала у виховательки, чи нормально, що тато весь час бере її «печиво». І дійсно, в тій родині статеві органи маленької дівчинки називали cookie (англ. «печиво»). І звичайно, вихователька не зреагувала і відповіла, що потрібно ділитися, що в сімʼї ділитися печивом — це нормально.

Це вкотре нам доводить, що тема сексуальності — дуже стигматизована. Спочатку ми не називаємо статеві органи дітей. Ми називаємо їх «піструном», «свисточком», «пісєчкою», «квіточкою», а потім дивуємося, чому дитина має великий інтерес до якоїсь «забороненої» сексуальності: порно та еротики. Звичайно, дитина, яка не може поговорити з батьками про сексуальність, про тілесні кордони, про те, звідки беруться діти і як називаються геніталії, ймовірніше, шукатиме це в порно, а порно ніколи не буде реалістичним джерелом інформації як для дітей, так і для дорослих. Тому що порно — це жанр фільмів, де зображено гарну картинку красивого сексу, за яким цікаво спостерігати. Також воно має категорії, які важко реалізувати в житті.

Важливе правило для дітей — це «правило трусиків». Дитина у 2-3 роки має знати, що те, що під трусиками, не має бачити ніхто, крім батьків. Винятком є лікар, до якого дитину привели батьки. На жаль, часто педофіли та інші кривдники можуть представлятися лікарями і впливати на дітей через соцмережі. А зараз за допомогою штучного інтелекту можна навіть створити аудіозапис із голосом батьків, на якому нібито батьки кажуть, що можна піти із цим дядьком, можна показати йому щось, зробити щось, провести разом час. Тому, звичайно, тема сексуальної освіти — тема безпеки.

Нехай у батьків і дітей будуть кодові слова, нехай будуть секретні запитання, відповідаючи на які дитина одразу знатиме, що йдеться про сімейну домовленість і вона дійсно спілкується з батьками і що це не якась махінація.

Рекомендую для спільного читання дітям і їхнім батькам книжки «Малечі про інтимні речі» Юлії Ярмоленко та «Усе про твоє тіло» Полін Ауд.

Роль сексуальної освіти у прийнятті свого тіла 

Коли дитина дорослішає і в підлітковому віці її тіло змінюється зі складною гормональною перебудовою, дитина може не приймати себе. Від дисморфофобії, тобто неприйняття своєї зовнішності, страждає близько 78% підлітків. Саме в цьому віці будуть прогресувати розлади харчової поведінки, тому що, аби подобатися, привертати увагу, бути затребуваними серед однолітків, підліткам хочеться бути красивими. І дуже часто ця краса буде перегукуватися з темою певної тілесності: наприклад, мода на стрункість або потім мода на великі сідниці для дівчат, у хлопців це мода на велику мʼязову масу, і все це буде супроводжуватися гонитвою, яку неможливо завершити. Якщо ми запровадимо уроки сексуальної освіти, юне покоління краще розумітиме, що тіла бувають різними, що в міру дорослішання ми все більше дізнаємося про себе: про наші потреби, інтереси і про те, що навіть наші так звані вади та недоліки є унікальними та мають сенс. Якщо ми зуміємо застосувати це до себе, нам стане зрозуміліше, як застосовувати це до інших. А значить, у дорослому віці це наблизить нас до того виду сексуальної активності, де ми більше приймаємо одне одного, а не критикуємо, де ми довіряємо, відкриваємося і не боїмося бути смішними, недоречними або мати якісь «дивні» сексуальні бажання. 

Тож на сьогодні, навіть якщо немає такого предмета в школі, ми як батьки та дорослі можемо проводити відкриті, щирі, довірливі бесіди з нашими дітьми в міру їхнього зростання, тому що це стосується не тільки їх та їхньої безпеки, але й базової освіченості.

Дітям потрібно знати про різноманітність сексуальних орієнтацій та гендерних ідентичностей. Підліткам потрібно знати про різні тіла, про зміни в організмі, про статеве дозрівання, про сексуальні фантазії і про те, що вони все ж таки мають право на мастурбацію. А дорослим непогано було б памʼятати про поняття активної згоди на секс, бажання, сексуальні фантазії секстинг і про те, які підводні камені там є. Тож давайте робити наш світ безпечнішим і кращим разом.