«Ми не пара, але майже» — як зрозуміти, чи для тебе окей бути у стосунках без визначеного статусу

Які питання варто поставити собі й партнеру, щоб зрозуміти, чи справді тобі підходять ці situationships

Він завжди поруч. Ви обіймаєтеся, надсилаєте одне одному меми, вечеряєте разом після довгого дня, у вас навіть є «свої» серіали. Але варто лише комусь із друзів спитати: «Це твій хлопець?» — як ти на мить завмираєш, намагаючись підібрати правильні слова. Бо це… щось складніше. Ви не пара. Але майже.

Такі стосунки без чіткої назви — не рідкість. У соцмережах їх називають situationships, серед психологів поширене визначення «емоційна двозначність», а твоє серце може називати це як завгодно, аби тільки не «він мені не підходить». Та головне питання — чи тобі справді комфортно в такому зв’язку? Розберімося разом.

@kristin_rodin

Що таке «майже стосунки» і чому вони такі заплутані

Ти не сидиш у Tinder, бо «все ж хтось є». Але ти й не у відносинах, бо… ніхто нічого не проговорював. І ніхто нічого не обіцяв. Вам добре разом — але тільки тоді, коли ви разом. А поза цим кожен живе своїм життям.

Знайомо? Ось кілька ознак «майже стосунків»:

• ви спілкуєтеся регулярно, але без визначеного статусу;
• ви разом проводите час як пара, але не озвучуєте це;
• секс є, емоційна близькість — наче теж, але про майбутнє ніхто не говорить;
• він (або ти) уникає теми «що між нами» або віджартовується.

Чеклист. Постав собі такі питання:

• «Ми колись проговорювали, що це за стосунки?»;
• «Чи можу я чесно відповісти на запитання: “Хто ця людина для мене?”»;
• «Як я почуваюся після наших зустрічей — спокійною чи розгубленою?».

Чому ми погоджуємося на такі стосунки і що стоїть за цим

Іноді «майже» — це комфортна зона. Вона дає ілюзію стосунків без відповідальності. Та найчастіше за цим — страхи. Страх втратити людину, здатися нав’язливою, залишитися на самоті.

Можливі причини:

• ти закохалася швидше, ніж він (вона) встиг зрозуміти, чого хоче;
• у тебе є досвід травматичних або токсичних стосунків — тому тепер ти обережна;
• ти боїшся самотності та тримаєшся хоча б за такі стосунки.

Запитай себе:

• «Що я боюся втратити, якщо ці стосунки завершаться?»;
• «Я залишаюсь у цьому зв’язку з любові чи зі страху?»;
• «Якби завтра все обірвалося, що я відчувала б: полегшення чи біль?».

@brit_harvey

Як зрозуміти, що ці стосунки тебе ранять, навіть якщо ти не одразу це усвідомлюєш

Ти можеш виправдовувати його зайнятість, холодність або непослідовність, але при цьому день від дня твоя самооцінка стає дедалі нижчою: «Може, зі мною щось не так?», «Може, я вимагаю забагато?».

Ознаки, що тобі не ок:

• ти постійно у тривожному очікуванні: напише / не напише, подзвонить / не подзвонить;
• ти намагаєшся бути зручнішою, тихішою, кращою, аби він «нарешті обрав тебе»;
• ти часто фантазуєш про майбутнє із цією людиною, але в реальності це не підкріплюється діями.

Запитай себе:

• «Як часто я відчуваю розчарування через ці стосунки?»;
• «Що я отримую — і що втрачаю?»;
• «Чи відчуваю я себе бажаною, важливою, цінною?».

А ще запитай партнера (або поміркуй, чи ти можеш спитати):

• «Як ти сам бачиш наші стосунки?»;
• «Що ти хочеш від них — зараз і в майбутньому?»;
• «Як ти ставишся до ідеї бути в офіційних, відкритих стосунках?».

Якщо ти на роздоріжжі, як допомогти собі зрозуміти, чого ти хочеш

Не поспішай з рішеннями — дай собі простір подумати. Можеш навіть написати листа собі з майбутнього — де ти вже щаслива, у ясних стосунках. Що вона, ця щаслива версія тебе, сказала б тобі зараз?

Мініпрактика для себе:

• склади список «Що я хочу у стосунках» — без імен, без цього конкретного партнера;
• візьми інший аркуш і напиши перелік «Що я маю зараз»;
• порівняй. Скільки з бажаного ти реально отримуєш?

@isabelandbartosz

Що робити, якщо відповідь — «Мені не ок»

Основа всього — це чесність. Передусім із собою. І потім — з партнером.

Як проговорити це:

• «Мені важливо знати, куди ми рухаємося, бо я відчуваю, що залишаюсь у невизначеності»;
• «Я бачу, що ми близькі, і мені важливо розуміти, що це означає для тебе»;
• «Я ціную наш зв’язок, але не можу більше бути в ролі “майже”».

І так — результат може бути яким завгодно. Він може злякатися, може зникнути, а може… чесно відповісти, що це не про нього. І це болісно. Але це завжди краще, ніж вічно чекати біля дверей, які ніколи не відчиняться.

Якщо відповідь — «Мені ок» (але ти хочеш бути чесною із собою)

Тоді просто час окреслити свої кордони. Що для тебе припустимо, а що — ні. І що саме в такому форматі тебе задовольняє.

Запитай себе:

• «Я дійсно не очікую, що це стане “справжніми” стосунками?»;
• «Я не відчуваю болю, коли бачу, що ця людина може бути з кимось іншим?»;
• «Це мій усвідомлений вибір чи компроміс, щоб не втратити?».

Не існує універсальної моделі стосунків. Але завжди існує твоя внутрішня правда — і вона важливіша за будь-які дефініції. Ти маєш повне право обирати situationships, якщо тобі так добре. І маєш повне право сказати: «Я хочу більшого» — бо ти цього варта.

І якщо хочеш — зроби собі нагадування на телефоні: «Я не майже — я справжня. І заслуговую на справжнє».